Вагри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа Вагрії

Ва́гри — західнослов'янське плем'я, що мешкало на півострові Вагрія. Одне із полабських племен. Вагри були найвіддаленішим плем'ям союзу ободритів. Їхні землі, що були заселені в VII столітті, сьогодні належать Німеччині, а саме Шлезвіг-Гольштейн.

Головним містом вагрів був Старигард (Старград), пізніше перейменований в Ольденбург, де знаходилась княжий двір та капище. На початку X століття вагрів підкорив Оттон I і хрестив їх, проте залишив місцевих князів. В Старграді в 968 році було створене єпископство, але в ході повстань 983 і 990 років варги знищили його та скинули ярмо германців. Коли вагри знову потрапили під вплив германців, то підняли успішне повстання в 1066 році і були незалежними близько ста років. За князя-язичника Круко, вони до 1090 року навіть перейняли верховенство у союзі ободритів. На узбережжі Балтійського моря вагри вважались піратами, нарівні із вікінгами, були відомі своїми нападами на данські острови.

У 1138/39 роках землі вагрів були розорені і підпорядковані саксами з північної Ельби. Герцог Генріх Лев передав Вагрію Адольфу II Гольштейнському, який з 1143 року почав заселяти південну і середню Вагрію німецькими та голандськими поселенцями. Північні землі навколо Лютенбургу і Старграда залишались за ваграми. Врешті нащадки вагрів понімечились і стали частиною німецької нації.

Посилання[ред.ред. код]