П'єр де Корнеян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з П'єр де Корнейан)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр де Корнеян
фр. Pierre de Corneillan
Народився 14 століття
Помер 24 серпня 1355(1355-08-24)[1]
Родос, Османська імперія
Країна  Франція
Діяльність чернець-вояк
Знання мов французька
Посада Великий Магістр Ордену Святого Івана в Єрусалиміd
Попередник Д'єдонне де Ґозон
Наступник Роже де Пен
Конфесія католицтво

П'єр де Корнеян (фр. Pierre de Corneillan; д/н — 24 серпня 1355) — 27-й великий магістр ордену госпітальєрів у 13531355 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з арманьякського шляхетського роду де Корнеян. Третій син Арно де Корнейяна та Анни де Тарта. Більшу частину життя діяв в пріорстві Прованс, де затоваришував з Д'єдонне де Гозоном, майбутнім великим магістром. 1347 року призначений великим прецептором. 1349 року стає командором Пексіори. 1353 року отримує важливу посаду пріора Сен-Жиль, невдовзі за цим до пріорства Сен-Жиль увійшло пріорство Прованс.

У грудні 1353 року обирається великим магістром. Багато сил доклав для зміцнення оборони Смірни від нападів військ бейліків Айдин і Ментеше. При цьому вимушен був приймати заходи на скаргу венеційського посла Паоло Морозіні, що висловив претензії сенату стосовно надання лицарями допомоги та притулку всіляким піратам, що розбійничали у водах Крита і Архіпелагу.

У 1354 році Османський бейлік захопив візантійське місто Галліполі. З огляду на це папа римський Інокентій VI в жовтні 1355 року відрядив Хуана Фернандеса де Ередіа з листом, де звинуватив великого магістра госпітальєрів у бездіяльності та пропонував перемістити резиденцію ордену з Родосу ближче і вигнати турок з Малої Азії. Погрожуючи у випадку відмови конфіскувати майно ордену.

Корнеян відреагував ухильно, пропонуючи винести цю пропозицію для обговорення і прийняття рішення Генерального капітулу, який повинен був відбутися у Німі або Монпельє, але смерть великого магістра 1355 року завадила цьому. Його наступником став Роже де Пен.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bertrand Galimard Flavigny, Histoire de l'ordre de Malte, Paris, Perrin, 2006