Родос
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Координати: 36°10′N″ 00°E′{{{7}}}″
| Родос грец. Ρόδος |
||||
 |
||||
| Карта | ||||
|---|---|---|---|---|
 |
||||
| Місце знаходження | Егейське море | |||
| Координати | 36°10′ пн. ш.; 28°00′ сх. д. | |||
| Площа | 1404 км² | |||
| Найвища точка | 1215 м | |||
| Країна |  Греція |
|||
| Населення (2001) | 117 007 | |||
| Вебсайт | ||||
| http://www.rhodes.gr/ | ||||
Родос (грец. Ρόδος) — острів у Егейському морі, найбільший з групи островів Південні Споради. Належить Греції. Площа 1404 км². Населення 117,007 (2001). Поверхня погорбована, на заході - гори заввишки до 1215 м (г. Атавірос). Клімат середземноморський. Ландшафти типу маквіс, ліси з сосни, кипариса, дуба. Плантації зернових, винограду, олив, цитрусових, мигдалю. Рибальство.
Головне місто і порт — Родос. Родос — один з центрів егейської культури. У 7—8 ст. до н.е. міста Родосу брали участь у колонізації Сіцілії, Пн.Африки та інших територій. Під час греко-перських воєн Родос захопила Персія; згодом відійшов до Делоського союзу. В 408-405 рр. до н.е. міста Родосу було об'єднано в єдиний поліс. За античних часів Родос був розвинутою рабовласницькою державою на чолі з торг.-ремісничею і землевласницькою олігархією. В 44 р. н.е. Родос завойований Римом. У 4—13 ст. належав Візантії, в 14 ст. захоплений духовно-лицарським орденом іоаннітів, у 16 ст. — Османською імперією. В 1912—1947 — володіння Італії. За мирним договором з Італією (1947) перейшов до Греції.
З кін. 5 ст. до н.е. містобудування на острові здійснювалося за принципом регулярного планування. За часів середньовіччя на Родосі споруджено візантійські храми (11—15 ст.), церкви і госпіталь лицарів ордену іоаннітів (15 ст.), турецькі мечеті й лазні (16 ст.). У 15—16 ст. навколо м.Родос було зведено масивні мури з воротами. У 3-1 ст. до н.е. на Родосі сформувалася родоська школа скульптури — статуя «Ніка Самофракійська» (кін. 4 ст. до н.е., Лувр, Париж) і статуя Геліоса (т.з. Колос родоський, 285 до н.е., не зберігся), композиція «Фарнезький бик» Аполлонія і Тавріска (рим.копія, Нац.музей, Неаполь), «Лаокоон» Агесандра, Полідора та Атендора (бл. 50 до н.е., Музей Піо-Клементіно, Ватікан, Рим). Збереглися пам'ятки родоської розписної кераміки часів античності і середньовіччя.
[ред.] Література
 |
Це незавершена стаття з географії Греції. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
