Палеоцен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Палеоценова епоха, палеоцен (від дав.-гр. παλεω — «давній» та ζεηος — «явний»; рос. палеоценовая эпоха (палеоцен), англ. Palaeocene, нім. Paläozän n) — нижній відділ палеогенової системи (рання епоха палеогенового періоду). Нижня межа — 66,0 млн р. верхня — 56,0 млн р. тому. Нижня межа палеоцену є і нижньою межею кайнозою. Складається з трьох ярусів (віків)[1]:

Клімат у середній смузі Європи та на сучасній території України був теплий, переважала теплолюбна рослинність. Геологічні відклади, що утворилися, складають палеоценовий відділ.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «International Chronostratigraphic Chart». International Commission on Stratigraphy. 2015-01. Архів оригіналу за 2015-04-11. Процитовано 2015-04-11. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Палеоген
Палеоцен Еоцен Олігоцен
Даній | Зеландій | Танет Іпр | Лютет | Бартон | Пріабон Рюпель | Хат