Палеоцен

Палеоценова епоха, Палеоцен (грец. παλεω (рос. палеоценовая эпоха (палеоцен), англ. Palaeocene (Epoch), нім. Paläozän n)— давній; ζεηος — явний) — нижній відділ палеогенової системи (рання епоха палеогенового періоду). Нижня межа — 65,5±0.3 млн р. верхня — 55,8±0,2 млн р. Нижня межа палеоцену є і нижньою межею кайнозою. Складається з трьох ярусів (віків):

• Данський ярус (65,5-61,7 млн.р.);
• Зеландський ярус (61,7-58,7 млн р.);
• Танетський ярус (58,7-55,8 млн р.).

Клімат у середній смузі Європи та на сучасній території України був теплий, переважала теплолюбна рослинність. Геологічні відклади, що утворилися, складають палеоценовий відділ.

Джерела

• Міжнародна стратиграфічна комісія
• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання

• (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія серпня 2012 року) на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.