Папський Антоніанський університет
| Папський Антоніанський університет | |
|---|---|
Antonianum | |
 | |
| 41°53′21″ пн. ш. 12°30′15″ сх. д. / 41.88925000002777210° пн. ш. 12.504166670028° сх. д.Координати: 41°53′21″ пн. ш. 12°30′15″ сх. д. / 41.88925000002777210° пн. ш. 12.504166670028° сх. д. | |
| Назва латиною | Pontificia Universitas Antonianum |
| Тип | Папський університет |
| Країна |
 Італія |
| Засновано | 1933 і 1890[1] |
| Ректор | Agustín Hernández Vidales |
| Приналежність | Святий Престол |
| Членство у | Unione romana biblioteche ecclesiastiched |
| Складається з | Faculty of Canon Law of the Pontificia Università Antonianumd, Faculty of Theology of the Pontifical Antonianum Universityd, Faculty of Biblical Sciences and Archeology of the Pontifical Antonianum Universityd і Faculty of Philosophy of the Pontifical Antonianum Universityd |
| Випускники | Категорія:Випускники Папського Антоніанського університету |
| Адреса |
Via Merulana, 124 00185 Roma, Italia |
| Сайт | antonianum.eu |
 | |
 Pontifical University Antonianum у Вікісховищі | |
Папський Антоніанський університет (лат. Pontificia Universitas Antonianum) — папський університет у Римі, що належить ордену францисканців (OFM). Будівля Університету розташована в кварталі на північ від Латеранської базиліки. Адреса — Віа Мерулана, 124.
Історія[ред. | ред. код]
Історія Університету розпочинається від заснованої францисканцями в Римі в 1830 році Колегії св. Антонія Падуанського[2]. Датою заснування Антоніанского інституту вважається 1887 рік, коли генеральний міністр ордена братів менших (францисканців-обсервантів) Бернардіно дель Ваго реалізував ідею створення в Римі францисканського навчального закладу. Академічна діяльність почалася з благословення папи Льва XIII в 1890 році[3]. Спочатку інститут функціонував як місіонерська колегія без права присвоєння академічних ступенів. Лише в 1938 році був затверджений статут інституту, йому було присвоєно звання папського і видано право надавати академічні ступені бакалавра, ліценціата і доктора членам францисканського ордену[2]. Тоді ж була затверджена структура інституту, що складалася з трьох факультетів — богослов'я, канонічного права та філософії[3].
11 грудня 2005 року в інституті був відкритий четвертий факультет — біблійних наук і археології. Одночасно папа Іван Павло II надав Антоніануму статус Папського університету[3].
Діяльність[ред. | ред. код]
Університет видає філософсько-богословський журнал «Antonianum» (заснований в 1926 році), де публікуються францисканські богослови різних країн світу. Також інститут курує критичні видання творів відомих францісканських богословів Середньовіччя, таких як Олександр Гельський і Дунс Скот[2].
Студенти навчаються на чотирьох факультетах: богослов'я, канонічного права, філософії та біблійних наук і археології[4]. Існують дев'ять афілійованих з Антоніанским університетом інститутів, вісім з них афілійовані з факультетом богослов'я, один з факультетом філософії — в Бразилії, Еквадорі, Італії, Мексиці, Демократичній Республіці Конго і Замбії[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
- ↑ а б в Антонианский институт // Католическая энциклопедия. Т.1. М.:2002. — С. 290.
- ↑ а б в Pontificia Università Antonianum. www.antonianum.eu. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Pontificia Università Antonianum. www.antonianum.eu. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Pontificia Università Antonianum. www.antonianum.eu. Процитовано 21 грудня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
|
