Паросмія
Паросмія (тропосмія, какосмія) — це дисфункція чуття нюху, що характеризується нездатністю мозку правильно визначити природу запахів[1]. У МКХ-10 цей розлад позначено кодом R43.1[2].
Як правило, замість нормального сприйняття того чи іншого запаху пацієнт відчуває неприємний запах — «горілий», «гнилий», «фекальний» або «хімічний»[3], хоча у рідкісних випадках виникає відчуття приємного запаху — подібне явище називається еуосмія[4]. Паросмія була рідкісним і малодослідженим розладом до 2020 року, коли вона стала відносно більше поширеною як побічний ефект COVID-19[5].
Причини[ред. | ред. код]
Існує безліч захворювань, з якими може бути пов'язана паросмія. Під керівництвом професора Квебецького університету Йоханнеса Фраснеллі було досліджено п'ятьох обстежених пацієнтів, що страждали на паросмію або фантосмію, і більшість з цих випадків виявилася наслідком інфекцій верхніх дихальних шляхів (ГРВІ)[3]. Існує гіпотеза, що ГРВІ можуть призвести до паросмії через пошкодження нейронів нюхових рецепторів[6]. Також цей розлад пов'язаний з коронавірусною хворобою 2019 року як її побічний ефект[7]. Крім того, з паросмією пов'язують вплив шкідливих розчинників, зокрема через спричинені ними пошкодження нюхових рецепторів[8].
Пошкодження цих нейронів може призвести до того, що вони втрачають можливість правильно кодувати сигнал, який представляє певний запах, і відсилають помилковий сигнал до нюхової цибулини. Помилковий сигнал викликає відчуття не того запаху, через який виник, і, таким чином, пацієнт не може ототожнти вхідний запах з тим, який відчуває. Крім того, до викривлення сприйняття запахів може призвести пошкодження безпосередньо нюхової цибулини, наприклад внаслідок черепно-мозкової травми. Відомі випадки, коли тимчасову паросмію спричиняє скронева епілепсія: паросмія починається після епілептичного нападу і триває тиждень або два після нього[9]. В деяких випадках паросмія або фантосмія виникають при хворобі Паркінсона[10].
Діагностика[ред. | ред. код]
Одним із методів діагностики паросмії є нюховий ідентифікаційний тест університету Пенсільванії[en] (University of Pennsylvania smell identification test, UPSIT). Іншим методом є використання «нюхальних паличок» («sniffin' sticks»)[11]. Ці техніки можуть допомогти визначити, чи можна віднести певний випадок паросмії лише до одного стимулюючого запаху, або ж існує ціла група запахів, що сприймаються у викривленому вигляді. В одному випадку, дослідженому групою професора Франселлі, певні запахи (зокрема кави, цигарок, цибулі та парфумів) викликали у пацієнта «нудотний» запах, що не асоціювався з будь-яким з відомих запахів. В іншому дослідженні, описаному в тій же статті, пацієнтка страждала на паросмію лише в одній ніздрі, а іншою сприймала запахи нормально. Медичний огляд, включаючи МРТ, не виявив ніяких відхилень; проте паросмія в цьому випадку прогресувала, з часом посилюючись[3].
Лікування[ред. | ред. код]
У більшості пацієнтів, які страждають на паросмію, її симптоми з часом слабшають. Іноді розлад триває протягом багатьох років, це, безумовно, не більшість випадків. Застосовуються експериментальні методи лікування паросмії за допомогою L-ДОФА[12], але інших методів лікування наразі не існує (окрім таких, що викликають аносмію або гіпосмію при якій запахи взагалі майже не сприймаються).
Див. також[ред. | ред. код]
- Фантосмія — відчуття запахів, які насправді відсутні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bonfils, P; P Avan; P Faulcon; D Malinvaud (Feb 2005). Distorted odorant perception - Analysis of a series of 56 patients with parosmia. Archives of Otolaryngology–Head & Neck Surgery. 131 (2): 107—112. doi:10.1001/archotol.131.2.107. PMID 15723940.
- ↑ МКБ-10: R43.1 — Паросмия.
- ↑ а б в Franselli, J; B.N. Landis; S. Heilmann; B. Hauswald; K.B. Huttenbrink; J.S. Lacroix; D.A. Leopold; T. Hummel (2004). Clinical presentation of qualitative olfactory dysfunction. Eur Arch Otohinolaryngol. 261: 411—415.
- ↑ Landis, B.N.; J. Frasnelli J; T. Hummel (January 2006). Euosmia: A rare form of parosmia. Acta Oto-Laryngologica. 126 (1): 101—103. doi:10.1080/00016480510043954. PMID 16308262.
- ↑ Schoch, Deborah (15 червня 2021). Distorted, Bizarre Food Smells Haunt Covid Survivors. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 20 червня 2021.
- ↑ Fukazawa, K (Jan 2005). A local steroid injection method for olfactory loss due to upper respiratory infection. Chemical Senses. 30: 1212—3. doi:10.1093/chemse/bjh189. PMID 15738120.
- ↑ Moss, Alex (28 серпня 2020). Covid-19 smell loss 'made meat taste like petrol'. BBC News (брит.). Процитовано 28 серпня 2020.
- ↑ Emmett, EA (1976). Parosmia and hyposmia induced by solvent exposure. British Journal of Industrial Medicine. 33 (3): 196—8. doi:10.1136/oem.33.3.196. PMC 1008135. PMID 963006.
- ↑ Jacek, Sarah; R.J. Stevenson; L.A. Miller (November 2007). Olfactory dysfunction in temporal lobe epilepsy: A case of ictus-related parosmia. Epilepsy & Behavior. 11 (3): 466—70. doi:10.1016/j.yebeh.2007.05.016. PMID 17761459.
- ↑ Antje Haehner, Thomas Hummel, Heinz Reichmann. Olfactory Loss in Parkinson's Disease.
- ↑ Wolfensberger, M.; Schnieper, I.; Welge-Lüssen, A. (March 2000). Sniffin'Sticks: a new olfactory test battery. Acta Oto-Laryngologica. 120 (2): 303—306. doi:10.1080/000164800750001134. ISSN 0001-6489. PMID 11603794.
- ↑ Neundorfer, B; T Valdivieso (1977). Parosmia and anosmia under L-Dopa Therapy. Nervenarzt. 48 (5): 283—4. PMID 895952.
| ||||||||||||||