Смак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
На язиці рецептори гіркого розташовані переважно в зоні 1, кислого — 2, солоного — 3, солодкого — 4

Смак у фізіології — один із видів хеморецепції; відчуття, що виникає в ротовій порожнині під дією різних речовин, переважно на рецептори смаку. У людини відчуття смаку виникає при участі іншіх рецепторів.

Зміст

[ред.] Історія

Письмові свідчення підтверджують, що з давних часів люди розрізняли солодкий, гіркий, кислий, солоний смак. Крім того, сучасна людина в різних країнах може розпознавати такі смаки, як умамі, терпкий, пекучий, лужний та ін.

Сучасне вивчення сприйняття смаку показує, що Гіпократова чотирикомпонентна координатна схема смакового сприйняття є дуже приблизною. Існуючі типи рецепторів смаку можуть передавати сигнали від різних речовин-стимулів, дія яких помітно інтерферує, особливо в залежності від їх концентрації [1].

[ред.] Див. також

[ред.] Примітки

[ред.] Література

  • Благовещенская Н. С., Мухамджанов Н. З. Вкус и его нарушения при заболеваниях уха и мозга, М., 1985;
  • Физиология человека, под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса, пер. с англ., т. 2, с. 192, М., 1985;
  • Функциональные системы организма, под ред. К. В. Судакова, с. 201, М., 1987.

[ред.] Посилання

Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами