Паскаль (одиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Паскаль (одиниця СІ))
Перейти до: навігація, пошук

Паска́ль (Па, Pa) — одиниця вимірювання тиску в системі СІ. Ця одиниця також використовується для вимірювання механічного напруження, межі міцності на розрив та різноманітних модулів пружності, наприклад модуля Юнга.

Один паскаль дорівнює тиску, що викликається силою один ньютон, яка рівномірно розподілена по нормальній до неї поверхні площею один квадратний метр.

1 паскаль (Па) ≡ 1 Н/м² ≡ 1 Дж/м³ ≡ 1 кг/(м·с²)  ; 1 МПа = 1 Н/мм².

Для орієнтації: Звичайний атмосферний тиск дорінює приблизно 105 Паскалів, або, звичніше, 1000 гектопаскалів. Гектопаскаль, гПа, що дорівнює 100 Па, традиційно використовується для вимірювання атмосферного тиску.

Одиниця названа на честь французького фізика Блеза Паскаля.

Див. також[ред.ред. код]