Педипальпи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Педипальпи (від лат. pes, родовий відмінок pedis — нога та palpus — щупальце), ногощупальця — друга пара членистих ротових кінцівок головогрудей у хеліцерових.
У більшості основний членик педипальп (кокса) володіє жувальним щелепним відростком, бере участь у перетиранні їжі; інші членики утворюють масивні клешні (мечехвости, скорпіони, псевдоскорпіони), рухливий кіготь (фріни), подібні ходильним ногам, але виконують дотикову функцію (сольпуги), щупальцеподібні або з кігтем на кінці та шипами на члениках (сінокосці, деякі кліщі).
В останньому членику педипальп у статевозрілих самців павуків є порожнина для перенесення сперми, тому він відіграє роль копулятивного органу.
У багатьох форм у будові педипальп простежується статевий диморфізм.
Посилання [ред.]
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.
