Пеньківці (Хмельницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пеньківці (Волочиський район)
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Основні дані
Населення
Географічні дані
Географічні координати
Місцева влада

Пе́ньківці — до 1971 село в Україні, у Волочиському районі Хмельницької області. Село Пеньківці розташоване на лівому березі річки Бужок (ліва притока річки Південний Буг).

Історія[ред. | ред. код]

У селі на лівому березі річки виявлено два стародавніх поселення черняхівської культури III-IV століття. Одне з них розташоване на городах М. С. Каленюка та І. А. Крамара. На садибі І. А. Крамара у 1964 р. виявили поховання людини черняхівської культури. Друге поселення розташоване за 450 м від села.

За переказами старожилів, на місці села колись давно був ліс. Після того, як ліс повністю вирубали, залишились одні пеньки. На вирубаній ділянці почали селитися люди, і село назвали Пеньківці. Історична доля села тісно пов'язана з історією с. Личівка. Коли виникли Пеньківці, невідомо. В XVI столітті село належало князям Острозьким. У 1593 р. воно було спустошене татарами. З 1776 р. Пеньківцями володіла поміщиця Залєвська, потім вона віддала село в оренду Ф. Мінькевичу.

Після приєднання краю у 1795 р. до Російської імперії село ввійшло до складу Купільської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії. У 1893 р. в селі збудували дерев'яну каплицю Святого Олександра Невського в пам'ять про Олександра II. В 1891 р. її освятили як церкву. Православні віруючі села були приписані до церковної парафії с. Личівка. Школа грамоти в Пеньківцях відкрилася у 1892 р. в громадському будинку. Сільська громада платила вчителю школи 15 крб на рік, на утримання школи й давала 15 крб на приладдя. У 1895 р. в школі навчалися 17 хлопчиків і 1 дівчинка.

У 1896 р. в селі було 32 двори і 272 жителі. Землі у селі належали благочинному священику с. Великі Жеребки Ісидору Ясієвичу.

Під час революції 1917 р. і Громадянської війни у селі перебували військові підрозділи і частини різних ворогуючих сторін. У кінці квітня 1919 р. в селі дислокувалася частина дивізії Болбочана військ УНР, які чинили пасивний опір польським військам, що наступали з Ковеля. В цей час на Волині наступала 1-а Українська армія фронту під командуванням Антонова-Овсієнко.

В кінці 1920-х років у селі було організовано колгосп. У 1932—1933 роках селяни пережили голод, у 1941—1944 — німецько-нацистську окупацію.

До 1963 р. Пеньківці входили до складу Базалійського і Чорноострівського районів, а в 1963 р. були приєднані до Волочиського району. У 1971 р. Пеньківці були приєднані до Личівки, і село припинило своє існування як окрема адміністративна одиниця.

Постаті[ред. | ред. код]

  • Кривега Володимир Ілліч (нар. 1946) — — письменник. Член Національної Спілки письменників України.

Література[ред. | ред. код]

  • Гуляк Л. Я., Михальчишин І. Р. Історія Волочиського району. — Хмельницький: Видавець ПП Цюпак А. А., 2010. — 504 с.

Посилання[ред. | ред. код]