Писемність хауса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поширення мови хауса в Нігері та Нігерії.

Писемність хауса — писемність мови хауса. Для запису цієї мови використовувалося два види письма: спочатку арабське (аджамі), а потім — латинське. Мова хауса має досить давню літературну традицію — перші записи відомі приблизно з 15 століття.

Див. також: Хауса (мова)

Боко (латинське письмо)[ред. | ред. код]

Боко (boko) або bookoo[1] — латинська абетка для мови хауса. Її було створено європейцями приблизно в 19 столітті, а потім було вдосконалено британською та французькою колоніальними владами у 20-му столітті. Боко стала офіційною абеткою хауса у 1930 році. З 1980-х років нігерійський боко засновується на паннігерійському алфавіті.

Нігерія[2][ред. | ред. код]

A a B b Ɓ ɓ C c D d Ɗ ɗ E e F f G g H h I i J j K k Ƙ ƙ L l
/a/ /b/ /ɓ/ /t͡ʃ/ /d/ /ɗ/ /e/ /f/ /ɡ/ /h/ /i/ /d͡ʒ/ /k/ /kʼ/ /l/
M m N n O o R r S s Sh sh T t Ts ts U u W w Y y ʼY ʼy Z z ʼ
/m/ /n/ /o/ /ɾ/ /s/ /ʃ/ /t/ /sʼ/ /u/ /w/ /j/ /ʔʲ/ /z/ /ʔ/
  • Огублення (лабіалізація) приголосних передається шляхом дописування букви w до потрібної приголосної: gw [ɡʷ], kw [kʷ], ƙw [kʼʷ].
  • Пом'якшення (палаталізація) приголосних передається шляхом дописування букви y до потрібної приголосної: gy [gʲ], ky [kʲ], ƙy [kʼʲ], fy [fʲ].
  • Довгі голосні на письмі не позначаються, за винятком довгого [а]: ā [aː]. Це необхідно, коли слова розрізняються лише довготою голосного (наприклад, fari — білий, fāri — перший).

Нігер[3][ред. | ред. код]

A a B b Ɓ ɓ C c D d Ɗ ɗ E e F f G g H h I i J j K k Ƙ ƙ L l
/a/ /b/ /ɓ/ /t͡ʃ/ /d/ /ɗ/ /e/ /f/ /ɡ/ /h/ /i/ /d͡ʒ/ /k/ /kʼ/ /l/
M m N n O o R r S s Sh sh T t Ts ts U u W w Y y Ƴ ƴ Z z ʼ
/m/ /n/ /o/ /ɾ/ /s/ /ʃ/ /t/ /sʼ/ /u/ /w/ /j/ /ʔʲ/ /z/ /ʔ/
Ɍ ɍ Zh zh
/ɽ/ /ʒ/
  • Огублення (лабіалізація) приголосних передається шляхом дописування букви w до потрібної приголосної: gw [ɡʷ], kw [kʷ], ƙw [kʼʷ].
  • Пом'якшення (палаталізація) приголосних передається шляхом дописування букви y до потрібної приголосної: gy [gʲ], ky [kʲ], ƙy [kʼʲ], fy [fʲ].
  • Довгі голосні на письмі позначаються подвоєнням букв для голосних: aa [aː], ee [eː], ii [iː], oo [oː], uu [uː].

Наукові тексти[ред. | ред. код]

  • Довгота голосних може передаватися подвоєнням голосної (aa, ee, ii, oo, uu) або написанням голосної з макроном (ā, ē, ī, ō, ū)[4][5].
  • Для передачі [ɾ] використовується буква r, для передачі [ɽ] — буква r̃[4].
  • Огублення (лабіалізація) приголосних передається шляхом дописування букви w до потрібної приголосної (gw [ɡʷ], kw [kʷ], ƙw [kʼʷ]).
  • Пом'якшення (палаталізація) приголосних передається шляхом дописування букви y до потрібної приголосної (gy [gʲ], ky [kʲ], ƙy [kʼʲ], fy [fʲ]).
  • Тони позначаються так: голосна без діакритичних знаків — високий тон (a, e, i, o, u); голосна з гравісом — низький тон (à, è, ì, ò, ù), голосна з циркумфлексом — спадаючий тон (â, ê, î, ô, û)[4].

Аджамі (арабське письмо)[ред. | ред. код]

Нігерія і Нігер[6][ред. | ред. код]

Аджамі[7] — арабське письмо, яке використовується для мови хауса. Мова хауса почала записуватись арабським письмом приблизно з 15 — 16-го[8] століття. Було знайдено багато середньовічних рукописів, записаних цією мовою[9]. Аджамі зараз також використовується (в ЗМІ, в релігійній літературі)[10].

Аджамі
(арабське)		 МФА
  َ◌  [a]
  ا َ◌  [aː]
  ب‎ [b]
  ٻ‎
інші варіанти:
  ݑ‎
  ب‎
  پ‎
  Арабська буква дад з трьома крапками зверху.		 [ɓ]
  ث‎
інші варіанти:
  Арабська буква шін з крапкою знизу.		 [t͡ʃ]
  د‎ [d]
  ط‎ [ɗ]
  ىٰ ٜ◌  [e]
  ىٰ ٜ◌  [e:]
  ڢ‎
інші варіанти:
  پ‎		 [f]
Аджамі
(арабське)		 МФА
  غ‎ [ɡ]
  ح‎
інші варіанти:
  ھ‎
  خ‎		 [h]
  ِ◌  [i]
  ي ِ◌  [iː]
  ج‎ [d͡ʒ]
  ک‎ [k]
  ڧ‎ [kʼ]
  ل‎
інші варіанти:
  ض‎		 [l]
  م‎ [m]
  ن‎ [n]
  و ُ◌  [o]
  و ُ◌  [oː]
  ر‎ [r], [ɽ]
Аджамі
(арабське)		 МФА
  س‎
інші варіанти:
  ص‎		 [s]
  ش‎ [ʃ]
  ت‎ [t]
  ڟ‎ [sʼ]
  ُ◌  [u]
  و ُ◌  [uː]
  و‎ [w]
  ي‎ [j]
  ۑ‎ [ʔʲ]
  ز‎
інші варіанти:
  ذ‎
  ظ‎		 [z]
  ع‎ [ʔ]
  • Не розрізнялися звуки [е] та [е:].
  • Не розрізнялися звуки [о], [о:] і [u:].
  • Тони не позначалися.
  • Огублені (лабіалізовані) приголосні могли позначатися шляхом написання над приголосною трьох крапок.
  • Пом'якшені (палаталізовані) приголосні могли позначатися шляхом написання під приголосною трьох крапок.
  • Для передачі окремо стоячих голосних і голосних на початку слів використовувались букви ا‎ та ع‎ як «носії» голосних.

Огублені та пом'якшені приголосні могли писатись також наступним чином.

Аджамі
(арабське)		 МФА
  غُو‎ [ɡʷ]
  غِي‎ [gʲ]
  کُو‎ [kʷ]
  کِي‎ [kʲ]
  ڧُو‎ [kʼʷ]
  ڧِي‎ [kʼʲ]

ISESCO/إيسيسکٯ[ред. | ред. код]

Ця абетка була розроблена Ісламською організацією з питань освіти, науки і культури (إيسيسکٯ‎/ISESCO).[11][12][13][14]

Арабське
(ISESCO)		 МФА
  ب‎ [b]
  ࢠ‎ [ɓ]
  ݖ‎ [t͡ʃ]
  د‎ [d]
  Буква ɗ [ɗ]
  ف‎ [f]
  فَي‎ [fʲ]
  گ‎ [ɡ]
  گَي‎ [ɡʲ]
  گَو‎ [ɡʷ]
Арабське
(ISESCO)		 МФА
  ھ‎ [h]
  ج‎ [d͡ʒ]
  ك‎ [k]
  كي‎ [kʲ]
  كو‎ [kʷ]
  Буква ƙ [kʼ]
  Буква ƙy [kʼʲ]
  Буква ƙw [kʼʷ]
  ل‎ [l]
  م‎ [m]
  ن‎ [n]
Арабське
(ISESCO)		 МФА
  ر‎ [r], [ɽ]
  س‎ [s]
  ش‎ [ʃ]
  ت‎ [t]
  تس‎ [sʼ]
  و‎ [w]
  ي‎ [j]
  ڃ‎ [ʔʲ]
  ز‎ [z]
Арабське МФА
Серединна і кінцева
форми		 Початкова та
ізольована форми
  َ◌    أَ‎ [a]
  ࣹ◌ 
Наконечник стрілки, спрямований вліво, знизу (e)(зображення)		   أࣹ‎
Буква е(зображення)		 [e]
  ِ◌    أِ‎ [i]
  ٝ◌    أٝ‎ [o]
  ُ◌    أُ‎ [u]
  • Арабські букви ƙ Буква ƙ і ɗ Буква ɗ ще не внесені в Юнікод, але вони є в юнікодівських документах[15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Rebecca Ishaku Musa, «An application of optimality theory (OT) on syllable structure within reduplication in Hausa spoken in Kano». Ст. 42 — 44.
  2. ↑ Hartell, Rhonda L. "Alphabets of Africa".
  3. ↑ Hartell, Rhonda L. "Alphabets of Africa".
  4. ↑ а б в Paul Newman. "A Hausa — English dictionary". Ст. х.
  5. ↑ Russell G. Schuh. «Long vowels and diphthongs in Miya and Hausa».
  6. ↑ Andy Warren-Rothlin. "West African scripts and Arabic-script orthographies in socio-political context". Ст. 275–277.
  7. ↑ Andy Warren-Rothlin. "West African scripts and Arabic-script orthographies in socio-political context". Ст. 274–278.
  8. ↑ Andy Warren-Rothlin. "West African scripts and Arabic-script orthographies in socio-political context". Ст. 274.
  9. ↑ Verde, Tom. From Africa, in Ajami. Saudi Aramco World. Архів оригіналу за 21 лютого 2016.
  10. ↑ Andy Warren-Rothlin. «Arabic script in modern Nigeria».
  11. ↑ Islamic Educational, Scientific and Cultural Organization/لمنظمة الإسلامية للتربية والعلوم والثقافة‎ — Ісламська організація з питань освіти, науки і культури
  12. ↑ قاموس هوسا.‎
  13. ↑ Akhdary houssa.
  14. ↑ Standardized Quranic Script. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
  15. ↑ Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. Сторінка 10.
Абетки на основі арабського письма
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Писемність_хауса&oldid=40130090