Пожежа на складі боєприпасів у Калинівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 49°24′36″ пн. ш. 28°31′12″ сх. д. / 49.4099335° пн. ш. 28.5199909° сх. д. / 49.4099335; 28.5199909

Пожежа на складі боєприпасів у Калинівці
Один з найбільших вибухів, ранок 27 вересня
Тип пожежа
Країна Україна Україна
Місце Калинівка
Вінницька область
Дата 26 вересня 2017
приблизно 21:00
Географічні координати 49°26′50″ пн. ш. 28°31′23″ сх. д. / 49.44722222224999086° пн. ш. 28.52305555558333339° сх. д. / 49.44722222224999086; 28.52305555558333339
Калинівка. Карта розташування: Вінницька область
Калинівка
Калинівка

Поже́жа на скла́ді боєприпа́сів у Калинівці — катастрофа, під час якої відбулося займання на стратегічних складах боєприпасів 48 арсеналу ЗСУ під Калинівкою на Вінниччині 26 вересня 2017 року. У зону ураження потрапили населені пункти у радіусі 5 км.[1]

Станом на 2017 рік, 48-й арсенал був одним з найбільших в Україні. Внаслідок пожежі вибухнуло 32—40 тис. тонн снарядів, в основному — танкові 125 мм снаряди.

22 листопада 2017 року військова прокуратура назвала винним майора ВСП, якого оштрафували на 2465 грн. Через 4 роки, у 2021-му, генпрокуратура назвала остаточну причину — диверсія, із закладенням легкозаймистих речовин сторонніми особами.[⇨]

Передумови[ред. | ред. код]

  • Площа складу: 600 га;
  • Маса боєприпасів: за попередніми даними, до 188 тис. тонн. Згідно повідомлення Степана Полторака 28 вересня, склади могли прийняти до 140 тис. тонн боєприпасів, проте фактична заповненість була 83 тис. тонн., з яких 68 тис. тонн — боєприпаси, готові до застосування, решта — компоненти до боєприпасів та металобрухт.[2][3]
  • Повідомлялося, що склад містив ракети систем залпового вогню «Смерч», «Ураган» і «Град». За даними МОУ, на складі зберігалася велика кількість танкових снарядів 125 мм калібру.[4] Ймовірно, зберігалися також ракети до тактичних комплексів «Точка-У»[5], та, за словами Юрія Бірюкова, деяка кількість ракет комплексів 9К52 «Луна» та 2К12 «Куб», які призначалися на утилізацію.[6] Вже після вибухів на фотографіях, які потрапили в мережу, в околицях 48-го арсеналу були ідентифіковані реактивні двигуни, які є частиною боєприпасу активно-реактивної міни АРМ-0 «Гагара» (ЗФ2) для мінометів калібру 240мм (самохідний 2С4 «Тюльпан» або буксируваний 2Б8).[7][8][9]

Перевезення боєприпасів 2008-го[ред. | ред. код]

2008 року на склад було перевезено партію застарілих боєприпасів із Славути і Брюховичів.[5] Частина боєприпасів була неналежно упакована — 30 % ящиків були забиті дошками замість кришок. Через відсутнє маркування було невідомо, що саме знаходиться у ящиках.

Згідно українсько-американських домовленостей, у 2009—2013 роках планувалося провести утилізацію цих боєприпасів та закрити склад, однак до 2017 року цього не було зроблено.[5]

2017[ред. | ред. код]

25 вересня, напередодні вибухів, сайт Вінницької ОДА оголосив про проведення 26-27 вересня масштабних антитерористичних навчань у Вінниці та в деяких районах області із залученням Національної поліції, Нацгвардії, ДСНС, ЗСУ, прикордонників тощо.[10] За іншими даними, під антитерористичними навчаннями силовики маскували справжню антидиверсійну операцію, яку проводили в цей час у Вінницькій області. До маскування вдалися з метою уникнення зайвих чуток в ЗМІ і паніки серед місцевого населення.[5]

За словами Юрія Бірюкова, на день пожежі завантаження складу було в межах 57 %.[11]

Перебіг подій[ред. | ред. код]

Близько 21:00 26 вересня 2017 року прозвучали перші вибухи.[5] За словами заступника міністра інфраструктури Юрія Лавренюка, первинну інформацію про вибухи в Калинівці повідомив екіпаж літака, який прямував з Ларнаки до Мінська.[12]

Зовнішні відеофайли
1. Горять склади в м. Калинівка // 26 вересня 2017
2. Горять склади Калинівка // 26 вересня 2017
3. О 22:20 в Калинівці горить арсенал // 26 вересня 2017
4. Потужний вибух зранку // Reuters,[13] 27 вересня 2017

Вже через півгодини розпочалася евакуація населення. Блокпост, встановлений полком Нацгвардії, з'явився практично відразу після початку вибуху.[5]

22:10 — закрито перегін Сосонка-Калинівка. Через вибухи чотирнадцять потягів змінили маршрути. Закрили чотири станції: Калинівка-1, Калинівка-2, Гулівці, Холонівська та роз'їзд Сальницький.[14]

Станом на 2:00 ночі 27 вересня більшість жителів Калинівки, Стрижавки, Лавровки і Сальника було евакуйовано і йшла евакуація з інших сіл.[5][15]

Станом на 3:15 евакуйовано близько 28 тисяч людей. До лікарні потрапили двісті осіб. До Вінниці прибули Володимир Гройсман, голова СБУ Василь Грицак, голова Генштабу Віктор Муженко.[16]

Зранку 27 вересня повідомлялося, що для гасіння пожежі було залучено 691 людину і 149 одиниць техніки, в тому числі літак Ан-32П, та спеціальний пожежний танк ГПМ-72, який Львівський бронетанковий завод терміново передав рятувальникам.[17]

Станом на 10:24 Укрзалізниця змінила маршрут сорока семи потягів. Затримка поїздів складе від 5 до 8 годин. Персонал шести станцій та одного роз'їзду евакуйовано. Підготовлено для роботи з працівниками ДСНС три пожежні поїзди.[18]

Внаслідок пожежі «Украероцентр» закрив повітряний простір у радіусі 50 км від зони спалаху військового складу у Калинівці, від поверхні до необмеженої висоти, також, закрито рух для всіх видів транспорту на автодорозі державного значення М21 Житомир — Могилів-Подільський.[19]

Зранку 27 вересня чотири вінницькі школи закрили, оскільки до них евакуювали жителів сіл.[20]

Станом на ранок 1 жовтня 2017 року тривали поодинокі вибухи, які було чути в тому числі у Вінниці.[21]

Постраждалі[ред. | ред. код]

Станом на 27 вересня постраждало дві особи. Ліквідовано пожежі у чотирьох житлових будинках, евакуйовано близько 30 тисяч осіб.[22]

За даними журналістів на 29 вересня, у результаті вибуху різні пошкодження отримали близько 2 тисяч будинків, 12 були зруйнованими повністю. У результаті вибуху місцева жителька дістала серйозні поранення від вибухової хвилі. Ще одна жінка пошкодила ногу в ході евакуації.[4]

Наслідки[ред. | ред. код]

Периметр військового арсеналу поблизу Калинівки, 30 вересня.

За даними Генштабу, 70 % території військових складів під Калинівкою на Вінниччині не постраждали.[23]

За даними МОУ станом на 29 вересня, вибухнуло понад 30 % наявних боєприпасів. Заявлено про знищення 32 тис. тонн снарядів, у тому числі 21 тис. тонн танкових снарядів 125 мм.[4]

Згідно заяви секретаря комітету ВР з питань безпеки і оборони Івана Вінника, втрати від катастрофи в Калинівці становлять 40 тис. тонн боєприпасів. Збитки від втрати боєприпасів становлять не менше 800 млн дол.[4]

Зовнішні зображення
1. Кратер // Reuters, 29 вересня 2017
2. Кратер // Reuters, 29 вересня 2017
3. Пожежні машини на місці вибухів // Reuters, 29 вересня 2017

За даними журналістських розслідувань, вибухнули одні з найбільш затребуваних у армії типів боєприпасів — в основному 125 мм танкові снаряди, 122 мм реактивні снаряди РСЗВ БМ-21 «Град», 122 мм гаубичні снаряди, 82 і 120 мм міни для мінометів. Повідомляється, що за чотири роки війни (2014—2017 рр.) з Калинівки на фронт і бойову підготовку армії було поставлено близько 24 тис. тонн боєприпасів, тобто навіть за мінімальними оцінками, збитки від вибуху перевищують весь обсяг поставок снарядів і мін з арсеналу за чотири роки війни. Не вибухнули і вціліли сховища особливо цінних 152 мм гаубичних снарядів і 220 мм реактивних снарядів РСЗВ БМ-27 «Ураган».[4]

29 вересня Reuters опублікували фото наслідків вибуху на арсеналі з висоти пташиного польоту.[24]

Ліквідація наслідків[ред. | ред. код]

На ліквідацію наслідків вибухів кабмін виділив 100 млн гривень. Також, було виділено Міністерством внутрішніх справ додатково Державній службі з надзвичайних ситуацій 23,5 мільйона гривень.[25] Вінницька міська рада виділила 5 млн гривень.[26] По 3—10 тисяч видавали на окремі господарства районна рада Калинівки.[27] До відновлення зруйнованих будівель долучились також волонтери.[28]

Однією з основних проблем стала значна нестача шиферу, який в торгових мережах вже був розкуплений унаслідок недавніх точкових випадінь крупного граду в Україні тижнем раніше.[29] Підвезенням шиферу почали займатись волонтери та окремі депутати. Окремим значно постраждалим домогосподарствам пропонувалась компенсація (викуп), ремонт, або кошти на ремонт власних помешкань за вибором.[27]

Повідомлення МВС про повне очищення території від боєприпасів з'явилося 28 листопада[30].

11 вересня 2019 року, близько 11.30, було зафіксовано 6 вибухів боєприпасів на ділянці підриву нерозірваних боєприпасів. За попередньою інформацією, задимлення сталося через горіння близько двох гектарів сухої трави.[31]

Розслідування та аналіз[ред. | ред. код]

Як і у випадку пожежі 2017 року у Балаклії, одному з найбільших складів в Україні, розглядається версія щодо диверсії з боку РФ.[5]

У порівнянні з пожежею у Балаклії, де евакуація населення почалася лише через чотири години, у Калинівці влада реагувала ефективніше: завдяки попередньому оголошенню про антитерористичні навчання у Вінницькій області, евакуація та інші роботи з ліквідації наслідків пожежі були ефективні і розпочалися набагато швидше.[5]

27 вересня 2017 року Костянтин Місюра, офіцер ЗСУ, повідомив, що протягом двох днів антитерористичних навчань у Вінницькій області тривали пошуки і ведення диверсійних груп. Основна маса учасників груп і їх цілі були визначені, після чого учасники були затримані. Проте одна група змогла доправити на безпілотнику підривний пристрій.[32][33]

Згідно попередньої доповіді Анатолія Матіоса від 28 вересня 2017 року слідство не встановило жодних диверсійних груп, які могли б підпалити склади боєприпасів в Калинівці[34]. Також Матіосом була спростована попередня версія щодо причетності до пожежі безпілотного літального апарату.[35]

29 вересня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що існують свідчення того, що до вибухів на військових складах у районі Калинівки призвів закладений диверсантами детонатор. Він також сказав, що ці вибухи є частиною воєнних дій Росії.[36][37][38]

22 листопада 2017 року прес-служба Військової прокуратури України повідомила про причину вибухів. За їх словами, 26 вересня 2017 року старший офіцер майор Б., начальник режимної служби Вінницького зонального відділу ВСП, неналежно виконував службові обов'язки з контролю пропускного режиму, через що працівники приватного підприємства із забороненими легкозаймистими речовинами потрапили на територію, де зберігалися боєприпаси до танкових гармат. 9 листопада щодо майора Б. складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 172-15 (недбале ставлення до військової служби). 10 листопада Калинівський райсуд Вінницької області наклав на майора штраф у 2465 грн.[39][40][41]

27 вересня 2021 року генпрокуратур Ірина Венедіктова підтвердила попередню причину — диверсія, із закладенням легкозаймистих рідин на непередбачену ділянку сторонніми особами.[42]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Міський голова та очільник облдержадміністрації про ситуацію на військовому арсеналі. vn.20minut.ua. 27.09.2017. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
  2. ↑ Полторак: У Калинівці було лише 68 тон боєприпасів, решта - компоненти. Українська правда. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  3. ↑ Полторак: На складах у Калинівці було 83 тис. тонн боєприпасів. www.depo.ua. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  4. ↑ а б в г д Катастрофа в Калинівці: вибух, якого чекали. DT.ua. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 30 вересня 2017.
  5. ↑ а б в г д е ж и к Пожежа на складах в Калинівці. Чому трагедія була неминучою. www.depo.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  6. ↑ Вибухи під Вінницею: війна біля порогу чи халатність? / Час. Підсумки дня / 27.09.2017
  7. ↑ Чи залишились в Україні «Тюльпани» ?. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 27 вересня 2017. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  8. ↑ Yaroslav Minervin. www.facebook.com (укр.). Процитовано 27 вересня 2017.
  9. ↑ Михаил Кузнецов. www.facebook.com (укр.). Процитовано 27 вересня 2017.
  10. ↑ На території Вінниці та прикордонних районів області відбудуться антитерористичні навчання — Вінницька обласна державна адміністрація. www.vin.gov.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  11. ↑ Калинівку гасять з літаків. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  12. ↑ Вибухи у Калинівці: снаряди детонують в землю, евакуйовано більше 20 тис. осіб — ЗМІ. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  13. ↑ Thousands evacuated in Ukraine as ammunition depot explodes. Reuters. Wed Sep 27 13:30:34 UTC 2017. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  14. ↑ Через вибухи у Калинівці 14 поїздів змінили маршрут. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  15. ↑ Під Вінницею горять військові склади (ХРОНІКА). www.depo.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  16. ↑ Вибухи в Калинівці: Евакуювали вже 30 тисяч людей. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  17. ↑ Для ліквідації пожежі на складі боєприпасів в Калинівці задіяли пожежні поїзди і танки. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  18. ↑ Через ситуацію з боєприпасами на військових складах на Вінниччині зміненим маршрутом курсують 47 пасажирських поїздів [Архівовано 27 вересня 2017 у Wayback Machine.], Укрзалізниця
  19. ↑ "Украероцентр" закрив повітряний простір у радіусі 50 кілометрів від зони спалаху військового складу. unian.ua. 27.09.2017. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 26 вересня 2017.
  20. ↑ У кількох вінницьких школах не буде уроків через пожежу в Калинівці. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  21. ↑ Поблизу Калинівки все ще тривають поодинокі вибухи - ДСНС. pravda.com.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  22. ↑ У Калинівці постраждало дві особи // Українська правда. — 2017. — 27 верес. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  23. ↑ Генштаб: 70 % військових складів в Калинівці не постраждали. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  24. ↑ Суцільна пустка: наслідки вибухів у Калинівці показали з висоти пташиного польоту (фоторепортаж) (укр.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  25. ↑ Кабмін виділив 100 мільйонів на ліквідацію наслідків у Калинівці. pravda.com.ua. 27.09.2017. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  26. ↑ Сьогодні, 29 вересня, під час сесії Вінницької міської ради було підтримано пропозицію про виділення 5 мільйонів гривень для відновлення Калинівки. vezha.vn.ua. 29.09.2017. Архів оригіналу за 03.10.2017. Процитовано 03.10.2017.
  27. ↑ а б "Чоловік у погребі сховався. Подзвонив, став просити пробачення за все, прощався". gazeta.ua. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  28. ↑ Волонтери збирають допомогу на відновлення будинків у Калинівці. espreso.tv. 29.09.2017. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  29. ↑ Нa Вінниччині випав велетенський град. Після дощу дороги розмило. vinnitsa.info. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  30. ↑ МВС: Територію поблизу Калинівки повністю очистили (28 листопада 2017). УП. Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  31. ↑ В Калинівці відбулись нові вибухи. Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 11 вересня 2019.
  32. ↑ Військовий вважає, що в Калинівці влаштували теракт. Українська правда. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  33. ↑ За день до вибухів у Вінницькій області ловили диверсантів - ЗСУ. ЛІГА.Новости. 27 вересня 2017. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  34. ↑ Матіос про Калинівку: Ніяких диверсантів не знайшли. http://www.pravda.com.ua. Українська правда. 28 вересня 2017. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
  35. ↑ Rbc.ua. Вибухи під Вінницею: онлайн-трансляція. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2018.
  36. ↑ Луценко: На складах у Калинівці міг бути закладений детонатор. Українська правда. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  37. ↑ Вибухи у Калинівці почалися через детонатор, - Луценко. espreso.tv. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  38. ↑ Луценко назвав імовірну причину вибухів на арсеналі в Калинівці: закладений детонатор. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  39. ↑ Вибухи в Калинівці: майора, який пропустив сторонніх на військові склади, оштрафували на 2,5 тисячі. espreso.tv. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
  40. ↑ Rbc.ua. Вибухи в Калинівці: у військовій прокуратурі назвали причину інциденту. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
  41. ↑ Zaxid.net. У Прокуратурі назвали офіційну причину масштабної пожежі на складах у Калинівці. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
  42. ↑ Венедіктова озвучила причину вибухів на арсеналі в Калинівці. Слово і Діло (укр.). Процитовано 10 липня 2022.

Матеріали[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

← 2016  · Пожежі 2017 року  · 2018 →
курсивом позначені лісові пожежі • жирним шрифтом показані пожежі з 50 і більше загиблих • виділено найбільша пожежа за кількістю жертв
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пожежа_на_складі_боєприпасів_у_Калинівці&oldid=40663521