Шифер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Накритий плитою шиферу вигрібний туалет у сільській садибі в Бобровицькому районі Чернігівської області

Ши́фер (від нім. Schiefer) — будівельний матеріал, плити невеликих розмірів. Використовується для покрівлі дахів.

Традиційно виготовлявся із глинистих сланців. Раніше так називали і необроблений глинистий сланець (див. Овруцький шифер). У сучасній будівельній промисловості шифер (хвилястий профільований та плоский) виробляється із листового асбестоцементу та інших волокнистоцементних матеріалів.

Історично покриття дахів будівель плитками із відповідної якості сланців було досить поширене. З вичерпанням родовищ сланців, придатних для покрівель, було освоєно виробництво невеликих квадратних плиток із азбестоцементу, які вкаладались аналогічним чином і теж отримали у народі назву «шифер». Пізніше з'явились хвилясті та пласкі азбоцементні листи великих розмірів. На них теж перейшла ця назва, хоча у офіційній літературі ця назва не використовується. На даний момент з вичерпанням родовищ азбесту проходить поступовий перехід на волокнистоцементні безазбестові вироби, армовані зазвичай волокнами целюлози.

Країни Євросоюзу вважають його використання шкідливим для здоров'я через те що дійсно азбестоцемент при відносно високій температурі виділяє шкідливі речовини, але українські будівельники знайшли спосіб замінити його на хризотилазбест який широко використовується на українському ринку і ринку країн СНД Маркування азбестоцементних хвилястих листів: ВО - хвиля звичайна ВС - хвиля середня ВП - хвиля промислова СЕ - середньо європейська хвиля

Джерела[ред.ред. код]

  • Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К.: Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2..