Шифер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Накритий плитою шиферу вигрібний туалет у сільській садибі в Бобровицькому районі Чернігівської області

Ши́фер (від нім. Schiefer) — будівельний матеріал, плити невеликих розмірів. Використовується для покрівлі дахів.

Традиційно виготовлявся із глинистих сланців. Раніше так називали і необроблений глинистий сланець (див. Овруцький шифер). У сучасній будівельній промисловості шифер (хвилястий профільований та плоский) виробляється із листового асбестоцементу та інших волокнистоцементних матеріалів.

Історично покриття дахів будівель плитками із відповідної якості сланців було досить поширене. З вичерпанням родовищ сланців, придатних для покрівель, було освоєно виробництво невеликих квадратних плиток із асбестоцементу, які вкаладались аналогічним чином і теж отримали у народі назву «шифер». Пізніше з'явились хвилясті та пласкі асбоцементні листі великих розмірів. На них теж перейшла ця назва, хоча у офіційній літературі ця назва не використовується. На данний момент з вичерпанням родовищ асбесту проходить поступовий перехід на волокнистоцементні безазбестові вироби, армовані зазвичай волокнами целлюлози.

В країнах Євросоюзу асбестоцементний шифер заборонено — як шкідливий для здоров'я. Проте українські виробники — зокрема, ВАТ «Івано-Франківськцемент» (45 % українського ринку шиферу) — згортати його виробництво не збираються.