Полтава (лінійний корабель 1808)
| «Полтава» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Інтер'єрна модель лінкору «Полтава». Сучасна реконструкція | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | лінійний корабель 1 рангу | |
| Держава прапора |  Російська імперія
| |
| Належність | Чорноморський флот | |
| Корабельня | Херсонська судноверф | |
| Закладено | 20.10.1806 року | |
| Спущено на воду | 20.06.1808 року | |
| Введено в експлуатацію | 1809 року | |
| Виведений зі складу флоту | 1832 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Довжина | 57,9 м | |
| Ширина | 15,9 м | |
| Осадка | 6,6 м | |
| Технічні дані | ||
| Швидкість | до 14 вузлів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 110 гармат | |
«Полта́ва» — 110-гарматний вітрильний лінійний корабель 1 рангу Чорноморського флоту. Один з трьох кораблів типу «Полтава», побудованих на початку XIX сторіччя на Херсонській судноверфі.
Історія проекту[ред. | ред. код]
На початку XIX сторіччя перед Російською імперією виникла проблема будівництва нових сучасних військових кораблів. Тому однією з умов укладеної між Росією і Англією Петербурзької союзної угоди, була передача новому союзнику проти Франції креслень великого лінійного корабля (в Британії креслення кораблів були державною таємницею). Разом з англійською технологією кораблебудування були передані цінні та достовірні креслення вдалого, перевіреного часом і численними плаваннями корабля «Вікторі» — флагманського корабля адмірала Нельсона в Трафальгарській битві. Участь англійських інженерів в будівництві самого передового на той час корабля для Чорноморського флоту Росії значно підсилила його міць у порівнянні з турецьким, який будувався по-старому при підтримці французів[1].
Вдалий проект «Полтава», в якому як прототип використано англійський проект лінійного корабля типу «Вікторі», став справжньою школою кораблебудування і попередником 120-гарматних лінійних кораблів, що стали основою першої лінії кораблів, одними з найпотужніших лінійних кораблів на Чорному морі[2].
Будівництво корабля[ред. | ред. код]
«Полтава» був закладений 20 жовтня 1806 року, спущений на воду 20 червня 1808 року на Херсонській верфі[3]. Корабельним майстром, що будував «Полтаву» був один з найвідоміших суднобудівників Росії — інженер-генерал-майор Михайло Суровцев. Він побудував в Херсоні найбільші і найпотужніші для тих часів 110-гарматні кораблі «Ягудііл», «Полтава», «Дванадцять апостолів» і «Париж». А за оригінальний проект і будівництво 74-гарматного корабля «Скорий» був нагороджений діамантовим перснем, який йому особисто вручив Олександр I у 1818 році[2].
Бойовий шлях[ред. | ред. код]
У 1809 році «Полтава» здійснив перехід з Херсону в Севастополь[3].
Брав участь в російсько-турецькій війні 1806—1812 років[3].
З 30 червня по 26 липня 1810 року, як флагман ескадри контр-адмірала Саричева, здійснював крейсерство в районі Самсун — Синоп — Варна.
9 серпня ескадра знову вийшла до болгарських берегів, підійшла до Варни, але атакувати фортецю без підтримки сухопутних військ не зважилася і 17 серпня пішла у море. Виявивши турецький флот, російська ескадра пішла на зближення, але турки, уникаючи бою, почали відходити і вночі відірвалися. 26 серпня ескадра повернулася до Севастополя.
6 жовтня «Полтава» на чолі ескадри з семи лінійних кораблів, трьох фрегатів і п'яти малих суден здійснила набіг на Трапезунд. 11 жовтня ескадра підійшла до фортеці, бомбардувала берегові укріплення і висадила десант. Але, з огляду на рішучу відсіч турків, Саричев 17 жовтня був змушений відмовитися від продовження операції і 30 жовтня кораблі повернулися до Севастополя.
З 27 червня по 15 серпня 1811 року, на чолі ескадри під прапором віце-адмірала Галла, «Полтава» виходила в крейсерство в район Варна — мис Каліакра.
У 1812 році корабель знаходився на Севастопольському рейді для навчання екіпажу. Більше в море не виходив, стояв у Севастопольському порту. Там же був розібраний в 1832 році.
- Список командирів корабля
| Період командування | Командир корабля |
|---|---|
| 1807 | Папафіло Ф. Х. |
| 1808—1809 | Язиков В. І. |
| 1810 | Патаніоті К. Ю. |
| 1811—1812, 1815 | Мессер Т. |
| 1819—1821 | Ковако Н. К. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Полтава. 110-гарматний лінійний корабель[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- ↑ а б Адміралтейству місто зобов'язане своїм народженням(рос.)
- ↑ а б в «Полтава». Корабель Чорноморського флоту(рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Доценко В. Д. История военно-морского искусства. — Москва : Эксмо, 2003. — Т. І. Галеры, парусники, броненосцы. Часть 2. Период парусных флотов. — 832 с. — ISBN 5-699-04856-1.
- Под ред. Клецкова А. Д. Российский Черноморский флот. Исторический очерк. — Симферополь : ДИАЙПИ, 2008. — 728 с. — ISBN 978-966-491-038-2.
- Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — Москва : Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — ISBN 5-203-01788-3.
| |||||||||||||
