Полтава (лінійний корабель 1808)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Полтава»
Інтер'єрна модель лінкору «Полтава».
Сучасна реконструкція
Служба
Тип/клас лінійний корабель 1 рангу
Держава прапора Російська імперія
Належність Чорноморський флот
Корабельня Херсонська судноверф
Закладено 20.10.1806 року
Спущено на воду 20.06.1808 року
Введено в експлуатацію 1809 року
Виведений зі складу флоту 1832 року
Ідентифікація
Параметри
Довжина 57,9 м
Ширина 15,9 м
Осадка 6,6 м
Технічні дані
Швидкість до 14 вузлів
Озброєння
Артилерія 110 гармат

«Полта́ва» — 110-гарматний вітрильний лінійний корабель 1 рангу Чорноморського флоту. Один з трьох кораблів типу «Полтава», побудованих на початку XIX сторіччя на Херсонській судноверфі.

Історія проекту[ред. | ред. код]

На початку XIX сторіччя перед Російською імперією виникла проблема будівництва нових сучасних військових кораблів. Тому однією з умов укладеної між Росією і Англією Петербурзької союзної угоди, була передача новому союзнику проти Франції креслень великого лінійного корабля (в Британії креслення кораблів були державною таємницею). Разом з англійською технологією кораблебудування були передані цінні та достовірні креслення вдалого, перевіреного часом і численними плаваннями корабля «Вікторі» — флагманського корабля адмірала Нельсона в Трафальгарській битві. Участь англійських інженерів в будівництві самого передового на той час корабля для Чорноморського флоту Росії значно підсилила його міць у порівнянні з турецьким, який будувався по-старому при підтримці французів[1].

Вдалий проект «Полтава», в якому як прототип використано англійський проект лінійного корабля типу «Вікторі», став справжньою школою кораблебудування і попередником 120-гарматних лінійних кораблів, що стали основою першої лінії кораблів, одними з найпотужніших лінійних кораблів на Чорному морі[2].

Будівництво корабля[ред. | ред. код]

«Полтава» був закладений 20 жовтня 1806 року, спущений на воду 20 червня 1808 року на Херсонській верфі[3]. Корабельним майстром, що будував «Полтаву» був один з найвідоміших суднобудівників Росії — інженер-генерал-майор Михайло Суровцев. Він побудував в Херсоні найбільші і найпотужніші для тих часів 110-гарматні кораблі «Ягудііл», «Полтава», «Дванадцять апостолів» і «Париж». А за оригінальний проект і будівництво 74-гарматного корабля «Скорий» був нагороджений діамантовим перснем, який йому особисто вручив Олександр I у 1818 році[2].

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

У 1809 році «Полтава» здійснив перехід з Херсону в Севастополь[3].

Брав участь в російсько-турецькій війні 1806—1812 років[3].

З 30 червня по 26 липня 1810 року, як флагман ескадри контр-адмірала Саричева, здійснював крейсерство в районі Самсун — Синоп — Варна.

9 серпня ескадра знову вийшла до болгарських берегів, підійшла до Варни, але атакувати фортецю без підтримки сухопутних військ не зважилася і 17 серпня пішла у море. Виявивши турецький флот, російська ескадра пішла на зближення, але турки, уникаючи бою, почали відходити і вночі відірвалися. 26 серпня ескадра повернулася до Севастополя.

6 жовтня «Полтава» на чолі ескадри з семи лінійних кораблів, трьох фрегатів і п'яти малих суден здійснила набіг на Трапезунд. 11 жовтня ескадра підійшла до фортеці, бомбардувала берегові укріплення і висадила десант. Але, з огляду на рішучу відсіч турків, Саричев 17 жовтня був змушений відмовитися від продовження операції і 30 жовтня кораблі повернулися до Севастополя.

З 27 червня по 15 серпня 1811 року, на чолі ескадри під прапором віце-адмірала Галла, «Полтава» виходила в крейсерство в район Варна — мис Каліакра.

У 1812 році корабель знаходився на Севастопольському рейді для навчання екіпажу. Більше в море не виходив, стояв у Севастопольському порту. Там же був розібраний в 1832 році.

Список командирів корабля
Період командування Командир корабля
1807 Папафіло Ф. Х.
18081809 Язиков В. І.
1810 Патаніоті К. Ю.
18111812, 1815 Мессер Т.
18191821 Ковако Н. К.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Доценко В. Д. История военно-морского искусства. — Москва : Эксмо, 2003. — Т. І. Галеры, парусники, броненосцы. Часть 2. Период парусных флотов. — 832 с. — ISBN 5-699-04856-1.
  • Под ред. Клецкова А. Д. Российский Черноморский флот. Исторический очерк. — Симферополь : ДИАЙПИ, 2008. — 728 с. — ISBN 978-966-491-038-2.
  • Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — Москва : Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — ISBN 5-203-01788-3.