Пономарьов Віктор Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віктор Пономарьов
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Семенович Пономарьов
Народження 8 травня 1924(1924-05-08)
  Горлівка, Донецька губернія, УРСР
Смерть 27 червня 1972(1972-06-27) (48 років)
  Кострома, РРФСР
Зріст 172 см
Вага 65 кг
Громадянство СРСР СРСР
Позиція заххисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1945—1948 СРСР ВПС (М) 71+ (19)
1949—1950 СРСР «Торпедо» (М) 60 (17)
1951—1952 СРСР ЦБЧА (М) 1 (1)
1953 СРСР МВО (М) 0 (0)
1954 СРСР «Шахтар» (Ст) 11 (3)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1956
1957—1958
1959—1962
1963
1965—1966
1967—1968
1969
1971
1972
СРСР «Шахтар» (К)
СРСР «Металург» (З)
СРСР «Шинник» (Яр)
СРСР «Шахтар» (К)
СРСР «Шинник» (Яр)
СРСР «Спартак» (Кс)
СРСР «Світанок»
СРСР «Алга»
СРСР «Спартак» (Кс)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Віктор Семенович Пономарьов (нар. 8 травня 1924, Горлівка, Донецька губернія, УРСРпом. 27 червня 1972, Кострома, РРФСР) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника та нападника. Майстер спорту СРСР (1949).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав 1945 року у футболці московського ВПС. У 1949 році прийняв запрошення від московського «Торпедо», з яким виграв кубок СРСР (у фіналі Кубка СРСР 1945 роки проти «Динамо» Москва (2:1) відзначився переможним голом)[1]. На початку 1951 року перейшов до московського ЦБЧА. За армійців провів один матч — 28 червня 1951 року в гостьовому матчі проти горьківського «Торпедо» (5:0) вийшов на заміну та відзначився четвертим голом. По розформуванні ЦБЧА в 1953 році опинився в МВО (Москва). У 1954 році став гравцем сталінського «Шахтаря», де закінчив кар'єру гравця.

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 1956 році очолив кадіївський «Шахтар». З 1957 року по червень 1958 року тренував запорізький «Металург». У 1959 році приєднався до тренерського штабу ярославльського «Шинника», в якому з перервами до 1966 року працював на посадах старшого тренера та технічного директора. Потім тренував клуби «Шахтар» Караганда (1963), «Світанок» Красноярськ (1969), «Алга» Фрунзе (1971) та «Спартак» Кострома (1972).

У 1972 році помер у Костромі (за іншими даними — в Ярославлі) за невідомих обставин[2].

Старший брат Олександр Пономарьов — заслужений майстер спорту і заслужений тренер СРСР. Виступав за «Трактор» (Сталінград), «Торпедо» (Москва) і «Шахтар» (Сталіно). Другий за результативністю гравець в історії чемпіонатів СРСР, член «Клубу Григорія Федотова».

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Торпедо» (Москва)
ЦБЧА (Москва)

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • СРСР Майстер спорту СРСР

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]