Жилін Віктор Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Віктор Жилін
150
Особові дані
Повне ім'я Віктор Степанович Жилін
Дата народження 9 січня 1923(1923-01-09)
Місце народження Таганрог, СРСР СРСР
Дата смерті 14 жовтня 2009(2009-10-14) (86 років)
Зріст 174 см
Вага 71 кг
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
СРСР «Крила Рад» (Таганрог) ? (?)
СРСР «Динамо» (Ростов-на-Дону) ? (?)
1946 СРСР «Динамо» (Воронеж) ? (?)
1947—1950 СРСР «Динамо» (Київ) 87 (14)
1951 СРСР «Зеніт» (Ленінград) 22 (12)
1952 СРСР «Динамо» (Київ) 10 (3)
1953 СРСР «Даугава» (Рига) 14 (6)
1954 СРСР ОБО (Київ) 11 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Позиція
1959—1962 СРСР «Локомотив» (Вінниця)
1962—1963 СРСР «Авангард» (Харків)
1963—1964 СРСР «Зірка» (Кіровоград)
1964—1965 СРСР «Локомотив» (Вінниця)
1966 СРСР «Дніпровець» (Дніпродзержинськ)
1967—1970 СРСР «Автомобіліст» (Житомир)
1971 СРСР «Чорноморець» (Одеса)
1972 СРСР «Металург» (Запоріжжя)
1972 СРСР «Шахтар» (Олександрія)
1973 СРСР «Зірка» (Кіровоград)
1974—1976 СРСР «Автомобіліст» (Житомир)
1977 СРСР «Спартак» (Івано-Франківськ)
1977—1979 СРСР «Локомотив» (Вінниця)
1980 СРСР «Кривбас» (Кривий Ріг)
1980—1981 СРСР «Машинобудівник» (Бородянка)
1981—1983 СРСР «Дніпро» (Черкаси)
1985—1986 СРСР «Машинобудівник» (Бородянка)
1990—1991 СРСР «Дніпро» (Черкаси)
1992—1993 Україна «Дніпро» (Черкаси)
1993—1994 Україна «Гарт» (Бородянка)
1994—2002 Україна «Система-Борекс» (Бородянка)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Віктор Степанович Жилін (9 січня 1923, Таганрог - 14 жовтня 2009, Київ) — український радянський футболіст і тренер. Майстер спорту (1952), заслужений тренер України (1963).

Народився Віктор Жилін 9-го січня 1923 року в місті Таганрог. З дитинства грав у місцевих «Крилах Рад». Був учасником Великої Вітчизняної війни. Після перемоги повернувся до своєї улюбленої справи, до футболу.

Правий крайній нападник київського «Динамо» 1940-50-х років, він став найкращим бомбардиром команди 1949 року. Потім довго лікувався після тяжкої травми, і 1951 року відіграв чудовий сезон у ленінградському «Зеніті». Попри прекрасну гру в «Зеніті», Віктор Степанович відразу ж відгукнувся на запрошення повернутися до «Динамо» і допоміг команді завоювати срібні медалі чемпіонату СРСР 1952 року. Загалом у складі команди київського «Динамо» Жилін провів 97 матчів, забив 17 голів. Після двох сезонів у «Даугаві» та ОБО (Київ), Жилін завершив ігрові виступи та здобув вищу освіту в Інституті фізкультури, закінчив Вищу школу тренерів.

У молодому «тренерському» віці разом з іншими видатними динамівцями Щегоцьким та Ідзковським був у числі засновників вінницького «Локомотиву», пізніше двічі привів цю команду до перемоги в чемпіонаті УРСР. Також тренував харківський «Авангард», кіровоградську «Зірку», житомирський «Автомобіліст», одеський «Чорноморець», запорізький «Металург», іванофранківський «Спартак», криворізький «Кривбас», черкаський «Дніпро». Останні майже 30 років свого життя віддав бородянському футболу, привівши «Машинобудівник» до перемоги у Кубку УРСР, а «Систему-Борекс» - у першу національну лігу. Останнє звершення зробив у 79-річному віці.

Найвідоміші учні В.Жиліна: Віктор Прокопенко, Валерій Поркуян, Семен Альтман, Євген Котельников та Леонід Буряк.

Посилання[ред.ред. код]