Ярославль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Ярославль
Coat of Arms of Yaroslavl (1995).png
герб Ярославля
Ярославль, Толзький монастир
Ярославль, Толзький монастир
Roundel of the Ukrainian Air Force.svg
Розташування міста Ярославль
Розташування Ярославля на мапі Російської Федерації
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ярославська область
Основні дані
Населення 595 155 (2012 р.)[1]
Площа 143 км²
Телефонний код +7-4852
Географічні координати: 57°37′00″ пн. ш. 39°51′00″ сх. д. / 57.616666666667001095447631087° пн. ш. 39.850000000000001421085471520200° сх. д. / 57.616666666667001095447631087; 39.850000000000001421085471520200Координати: 57°37′00″ пн. ш. 39°51′00″ сх. д. / 57.616666666667001095447631087° пн. ш. 39.850000000000001421085471520200° сх. д. / 57.616666666667001095447631087; 39.850000000000001421085471520200{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Влада
Веб-сторінка www.city.yar.ru/
Голова адміністрації Віктор Волончунас
E-Mail: info@city.yar.ru
Розташування Ярославля на мапі Ярославської області.

Яросла́вль (рос. Ярославль) — місто в Росії, адміністративний центр Ярославської області і Ярославського району.

Населення 595 155 тисяч осіб (2012)

Історична частина міста розташована в злиття Волги й Которослі.

Історія[ред.ред. код]

Герб (1778)

Заснування міста, за свідченнями багатьох історичних джерел, могло відбутися десь між 988 і 1024 роками. Проте відома точна дата — 1010 рік — заснування Ярославської фортеці. Впродовж своєї історії Ярославль часто виступав у ролі оплоту московської влади на своїх теренах. Великого значення йому надавали Рюриковичі і Романови. Крім того, Ярославль було збудовано з метою захисту північних кордонів Київської Русі. Ярославль — перше християнське місто на річці Волга. В XV столітті місто разом з усіма навколишніми землями приєднався до Московського царства.

У 17771796 роках Ярославль був центром Ярославського намісництва Російської імперії.

Економіка[ред.ред. код]

Ярославль — великий промисловий центр. У місті працюють нафтопереробний завод, шинний завод, моторний завод, Ярославський електровозоремонтний завод, електромашинобудівний завод, Ярославський суднобудівний завод, фармацевтична фабрика й багато інших. У Ярославлі в 1932 році був побудований перший у світі завод синтетичного каучуку.

Також діє цілий ряд підприємств легкої (фабрика валяному взуття, текстильно-галантерейна, швейна фабрика), і харчовий (м'ясокомбінат, комбінат молочних продуктів і ін.) промисловості, тютюнова («Балканська зірка»), меблева фабрики.

У місті досить широко розвинена роздрібна торгівля: працюють ринки, магазини, супермаркети й торгові центри, включаючи приналежні відомим російським і світовим роздрібним мережам. Діє дрібнооптовий гіпермаркет METRO Cash & Carry.

За станом на 1 січня 2007 року в місті зареєстровано 24,8 тисяч підприємств і організацій, з них 86,6% — приватної форми власності. Чисельність зайнятих в економіці міста за 12 місяців 2006 року нараховувала в середньому 335,7 тис. чоловік; офіційний рівень безробіття — 0,6%[2]

Транспорт і зв'язок[ред.ред. код]

Ярославль перебуває на перетині важливих автомобільних, залізничних і водних шляхів.

У місті добре розвинена мережа громадського транспорту: працюють автобусні, тролейбусні й трамвайні маршрути.

Через ріку Волгу є один залізничний і два автомобільні мости, які називаються «Жовтневий» і «Ювілейний». Крім цього, є місце для тимчасового понтонного залізничного мосту (Дудкіне-Норське), який час від часу споруджують, а потім розбирають інженерні війська.

Два основні залізничні вокзали — це Ярославль-Головний (колишня ст. Вспілля) і Ярославль-Московський. Приміські електропоїзди ходять до Данилова, Ростова, Александрова, Нерехти й Костроми. Приміські поїзди з тепловозом ходять до Рибінська й Іваново. Через Ярославль також проходять багато поїздів далекого прямування.

Одним з основних провайдерів послуг зв'язки в місті є ВАТ «Центртелеком» (Верхньоволзька філія).

Спорт[ред.ред. код]

  • У Першій лізі чемпіонату Росії по футболу місто представляє команда «Шинник».
  • Хокейна команда «Локомотив» представляє місто у чемпіонаті Континентальної хокейної ліги. Триразовий чемпіон Росії (1997, 2002, 2003).
  • У Вищій лізі чемпіонату Росії по волейболу місто представлене командою «Нафтовик» (рос. "Ярославич").

Музеї міста[ред.ред. код]

Культура[ред.ред. код]

У місті діє Ярославський державний театр ляльок.

Архітектура й мистецтво. Храми міста[ред.ред. код]

Спасо-Преображенський монастир
П'ятнадцятибанна церква Івана Предтечі у Толчкові
Залишок кремля — Знаменська вежа, 16581669 рр.
Лікарняна церква Толзького монастиря, бл. 1700 р.
Храмовий ансамбль в Коровниках, XVII ст.
Митрополичі палати, XVII ст.

Історичний центр Ярославля входить у всесвітню спадщину ЮНЕСКО (об'єкт 1170).

Місто дуже багато на старовинні пам'ятки архітектури. Історично воно поділялось на кремль — «Рублене місто», посад — «Земляне місто» та ізольовані приміські посадські слободи.

  • Кремль Ярославля не зберігся до нашого часу у первісному вигляді. Від мурів, що були зведені у 1640-і — 1670-і рр., залишились лише дві поодинокі вежі — Знаменська (Власіївська, 16581669 рр.) та Волзька (Арсенальна, 16581669 рр., перебудована у класицистичному стилі у XIX ст.).
    • На території кремля розташовувались декілька храмів. У первісному вигляді вціліла лише церква Миколи Рублене Місто (1695 р.) — безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. В церкві збереглися фрески, створені одночасно із храмом.
    • Також у Рубленому місті збереглися палати митрополита Йони Сисоєвича (1680-і рр.) — велика двоповерхова кам'яниця.
  • Поруч із Рубленим містом знаходиться твердиня Спасо-Преображенського монастиря — нині саме його називають «кремлем» Ярославля. Монастир був закладений ще у 1186 р. і до побудови кремля слугував цитаделлю міста. Нині це комплекс споруд XVIXIX ст.
    • Мури монастиря. 1550-і — 1580-і рр., 16211646 рр. Після перебудов XVIIIXIX ст. залишились недоторканими лише дві вежі (Углицька та Богородська, 1623 р.) та окремі ділянки мурів.
    • Святі Ворота. Фактично це фортечна брама. 1516, 1621 рр., XIX ст. Раніше тут була церква. Фрески 1633 р.
    • Спасо-Преображенський собор. 15051516 рр. Невеликий чотирьохстовпний храм. Стоїть на місці храму 12161224 рр. Фресковий розпис 15631564 рр. — найдавніший у місті. Іконостас із іконами XVIXIX ст.
    • Залишки Входоєрусалимської церкви (1218, 16171619 рр.) під сучасним класицистичним храмом Чернігівських Чудотворців.
    • Дзвіниця. XVIXIX ст.
    • Трапезний та ігуменський корпуса (XVII ст.) із церквою Різдва Богородиці (1520 р., перебудовувалась)
    • Корпус келій. 1675 р. — кінець XVII ст. Найбільша пам'ятка допетровської громадянської архітектури в місті.
  • У колишньому Земляному місті Ярославля — його ремісничому та торгівельному серці — збереглися численні історичні будівлі.
    • Михайло-Архангельська церква. 16601682 рр. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Має фресковий ансамбль 1731 р.
    • Спасо-Преображенська церква на Городу. 1660-і — 1672 рр. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею та приділами (північний — шатровий). Зберіг фрески 1693 р.
    • Церква Іллі Пророка. 16471650 рр. Чотирьохстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею, галереями та двома приділами (один купольний, інший — шатровий). Зберіг первісні інтер'єри XVII ст., у тому числі фресковий ансамбль та іконостас 1680-х рр.
    • Церква Миколи Надєїна. 16201621 рр. Чотирьохстовпний, нині однобанний храм, із двома приділами, галереєю та шатровою дзвіницею. Фрески 16401641 рр., бароковий іконостас 1751 р.
    • Спасо-Пробойненська церква. 16961705 рр. Нині спотворена, у жалюгідному становищі.
    • Комплекс Афанасіївського монастиря. Закладений у 1615 р. Будівлі XVIIXVIII ст. Центр монастиря — церква Кирила та Афанасія Олександрійських (1664 р.) — великий безстовпний однобанний храм.
    • Палати Іванова — двоповерхова кам'яниця середини XVII ст.
    • Церква Різдва Христового. 16351644 рр. Чотирьохстовпний, нині однобанний храм із трьома купольними приділами та величезною шатровою дзвіницею, у котрій влаштований ще один приділ. Храм зберіг фрески 1683 р., іконостас початку XVIII ст.
  • За межами колишнього Земляного міста знаходяться:
    • Богоявленська церква. 16841693 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвінецею. Ансамбль фресок та іконостас 1693 р.
    • Благовіщенська церква. 16881702 рр. Безстовпний п'ятибанний храм із оригінальним купольним покриттям бань. Первісна дзвіниця знищена у 1929 р. У храмі — фрески 1709 р.
    • Велика «холодна» Хрестовоздвиженська (16741688 рр.) та маленька Козьмодемьянська церкви (початок XVIII ст.) Хрестовоздвиженського приходу. Були спотворені більшовиками, нині відновлюються. Первісна шатрова дзвіниця знищена.
    • Церква Дмитра Солунського (16711673 рр.). Двостовпний, нині однобанний храм, із шатровою дзвіницею. Фрески 1686 р. Був дуже спотворений більшовиками, потім відбудований.
    • Церква Петра Митрополита. 1657 р. Спотворена у радянський період, нині у жалюгідному стані.
    • Дзвіниця церкви Микити Мученика. Початок XVIII ст., наришкінський стиль. Сама невелика церква 16411644 рр. була знищена більшовиками.
    • Вознесенська церква. 1682 р. Раніше — чотирьохстовпний п'ятибанний храм. Нині перебуває у спотвореному більшовиками вигляді.
    • Церква Володимирської ікони на Божедомці. 1672–1678 рр. Трьохшатровий храм із шатровою дзвіницею. Фрески 1691 р.
    • Миколо-Мокринський приход. «Холодна» церква Миколи Мокрого (16651672 рр.) — великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею та двома шатровими приділами. Фрески 1673 р. «Тепла» Тихвінська церква (1686 р.) — маленький однобанний храм, рясно прикрашений ізразцями.
    • Приход слободи Коровники. «Холодна» церква Івана Златоуста (16491652 рр.) — великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із двома шатровими приділами. Фрески та бароковий іконостас 17321733 рр. «Тепла» церква Володимирської ікони (до 1669 р.) — чотирьохстовпна, п'ятибанна. Також до ансамбля входять шатрова дзвіниця (1680 р.) та Святі Ворота (кінець XVII ст., наришкінський стиль).
    • Миколо-Тропинська церква. 1660-і рр. Перебудовувалась, спотворена у радянський період.
    • П'ятницька церква на Туговій Горі. 1692 р. За радянських часів спаплюжена.
    • Церква Федорівської ікони. 16871689 рр. Великий п'ятибанний чотирьохстовпний храм. Розписи, іконостас 1715 р.
    • Церква Миколи Пенського. 1691 р. Однобанний храм із шатровою дзвіницею.
    • Церква Івана Предтечі у Толчкові. 16711687 рр. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із двома п'ятибанними приділами. В ансамбль входять також дзвіниця і Святі Ворота (кінець XVII ст., наришкінське бароко). В храмі — ансамбль фресок 16941700 рр., іконостас початку XVIII ст.
    • Палати Коритова у Толчкові. Двоповерхова кам'яниця, кінець XVII ст.
    • Церква Миколи в Мєлєнках. 16681672 рр. П'ятибанний чотирьохстовпний храм. Первісна дзвіниця знищена у радянську добу. В храмі — фрески 17051707 рр.
    • Церква Петра і Павла при мануфактурі. 17361744 рр. Петровське бароко.
  • У селищі Толга, що нині увійшло до меж міста, знаходиться давній Толзький монастир. Закладений у 1314 р., згодом він перетворився на міцну фортецю і у такому вигляді дійшов до нашого часу. До складу цього видатного ансамблю входять: фортечні мури (1690-і рр.), шестистовпний Введенський собор (16811688 рр.) із дзвіницею (XVIIXIX ст.), Хрестовоздвиженська трапезна (16201625 рр.) та Микольська надбрамна (1672 р.) церкви, настоятельський корпус 1680-х рр. та лікарняний корпус із дев'ятибанною церквою Спаса Преображення (бл. 1700 р.).

Народились у місті[ред.ред. код]

Померли у місті[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. (рос.) Федеральная служба государственной статистики (Росстат), Оценки численности постоянного населения (укр. Оцінки чисельності постійного населення) (Перевірено 21 серпня 2012)
  2. http://www.city.yar.ru/home/economics/socio_economic_state.html

Посилання[ред.ред. код]