Послання до колоссян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Апостол Павло. З іконостасу монастиря Кіжі в Карелії

Послання ап. Павла до колоссян — одна з книг Нового Заповіту, є посланням Святого апостола Павла з Риму до вірних християн в м. Колосси — стародавньому місті в Фригії, яке відоме також як Хони або Кона (внутрішні терени сучасної північно-західної Туреччини). Послання до колоссян Павло написав в Римі, у 57 або у 62 році, перебуваючи у римській в'язниці.

Зміст[ред.ред. код]

Як більшість Павлових послань, цей лист складається з двох частин — доктринної та практичної.

Доктринна частина охоплює перші два розділи послання. Головна тема листа викладена у другому розділі. Павло попереджає колоссян щоби Вони не відпадали від Того, в Кому проживає вся повнота Божества (Кол. 2:9), і Хто був головою всіх духовних сил. Павло навчає, що Христос є головою тіла Церкви, частинами якого були колоссяни. І якщо вони справді об'єднані з Ним, що більше вони потребують?

Св. Павло бачив, що колоссяни виросли духовно завдяки їхній любові до вибраних у Христі (Кол. 1:4, Кол. 1:8). Знаючи це, він хотів щоб вони росли в мудрості та знанні, щоби їхня любов грунтувалася на принципах, а не сентиментальності. (Кол. 1:9-Кол. 1:11). «Христос у вас є вашою надією слави!» (Кол. 1:27)

Практична частина листа (3-4 розділи) наголошує на різних обов'язках, які природньо випливають з викладених доктрин. Він призиває колоссян до духовних речей, які вгорі (Кол. 3:1-Кол. 3:4); умертвити кожен злий порок їхньої природи та зодягнутися у нову людину (Кол. 3:5-Кол. 3:14).

Багато обов'язків християнського життя теж наголошуються як такі, що є підходящим доказом християнського характеру. Апостол народів св. Павло у Посланні до колоссян теж переказує віруючим засади життя в родині та в спільноті.

Тихик мав принести листа колоссянам так само, як він приносив листа до Ефесян та до Філемона, і він мав розповісти колосянам про становище апостола Павла (Кол. 4:7-Кол. 4:9). Після дружніх привітань (Кол. 4:10-Кол. 4:14), Павло просить колоссян помінятися листами із сусідньою Церквою Лаодикійською, до якої він також писав, щоб обидва ці листи були прочитані і в Колоссах, і в Лаодикії. Існуючий апокрифічний лист до Лаодикійців, який майже скрізь вважається підробним, базується на цій вказівці. Св. Павло завершує цей короткий але вражаючий лист своїм звичайним автографічним привітанням. Існує значна схожість між цим листом та посланням до Ефесян.

Церква в Колоссах[ред.ред. код]

Вважаєтья, що засновником церкви в Колоссах був ап. Епафрас, сподвижник ап. Павла. В пізніший період, Колосси були місцем народження візантійського православного історика та письменника Микити Хоніата (1155 — бл. 1215) та Афінського архієпископа Михайла Хоніата (бл. 1140 — бл. 1220). Чудівський монастир в Московському Кремлі, де хрестили російських царів, був присвячений Чуду Архангела Михаїла в Колоссах. Православна традиція говорить, що коли погани намагалися скерувати потік ріки на Церкву Св. Михаїла в Колоссах з метою її знищення, об'явився сам Архангел Михаїл і блискавкою розколов скелю, перекеровуючи потік від церкви.