Пригородок
| село Пригородок | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернівецька область |
| Район | Дністровський район |
| Громада | Рукшинська сільська громада |
| Облікова картка | Пригородок |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1453 |
| Населення | 822 |
| Поштовий індекс | 60006 |
| Телефонний код | +380 3731 |
| День села | 19 вересня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°31′55″ пн. ш. 26°24′39″ сх. д. / 48.53194° пн. ш. 26.41083° сх. д.Координати: 48°31′55″ пн. ш. 26°24′39″ сх. д. / 48.53194° пн. ш. 26.41083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
135 м |
| Водойми | річки Дністер, Потин, Варниця |
| Відстань до обласного центру |
70 км |
| Відстань до районного центру |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60006, с. Пригородок |
| Сільський голова | Косташ Олександр Сергійович |
| Карта | |
  Пригородок | |
 Пригородок | |
| Мапа | |
| |
При́городок — село в Україні, у Рукшинській сільській територіальній громаді Дністровського району Чернівецької області.
Географія[ред. | ред. код]
Біля села річки Потин, Варниця впадають у Дністер.
Історія[ред. | ред. код]
Передісторія[ред. | ред. код]
На території села у чотирьох місцях було виявлено рештки мисливських стійбищ[1] та рештки скотарсько-землеробських поселень[2].
Збереглися також руїни укріпленої боярської садиби[а] часів Галицько-Волинського князівства[3].
Історія після заснування[ред. | ред. код]
У вересні 1774 року австрійські війська окупували Чернівецький, Сучавський і північну частину Хотинського «дистрикта» для того, щоб кордон між Габсбурзькою та Османською імперіями проходив по лінії Пригородок-Чорнівка. Але після підписання Баламутівської конвенції 2 липня 1776 року кордон між державами проліг по прямій лінії від Онута до Новоселиці, і Хотинщина знову була під Османською імперією[4].
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, налічувалось 95 дворових господарств, існувала православна церква[5].
Станом на 1886 рік у власницькому селі Рукшинської волості мешкало 635 осіб, налічувалось 131 дворове господарство, існувала православна церква[6].
Село пережило голодомор 1946—1947 рр., про що була згадка у таємному листі секретаря Хотинського райкому КП(б)У Жиленка[7].
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 822 особи.
Постаті[ред. | ред. код]
- Боднарюк Олександр Васильович — молодший сержант Збройних сил України, загинув в боях за Донецький аеропорт.
Природа[ред. | ред. код]
Неподалік від села розташований Орестовський іхтіологічний заказник. На схід від села розташова геологічна пам'ятка природи «Стратотип пригородської свити силуру».
Примітки[ред. | ред. код]
- а. ^ Ці укріплені садиби були невеликими дерев'яно-земляними фортецями
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 19.
- ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 25.
- ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 60.
- ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 125.
- ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 941)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 242.
Література[ред. | ред. код]
- Добржанський О., Макар Ю., Масан О. Хотинщина. Історичний нарис. — Чернівці : Молодий буковинець, 2002. — 464 с. — ISBN 966-7109-26-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Інформація про село на сайті місцевих громад Буковини
- Погода в селі Пригородок
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
