Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Присінково-завитковий нерв (переддверно-завитковий нерв) (лат. Nervus vestibulocochlearis) — VIII пара черепно-мозкорих нервів. Відноситься до нервів спеціальної чутливості і складається з двох частин: преддверного корінця (лат. radix vestibularis) і завиткового корінця (лат. radix cochlearis), що починаються усередині піраміди скроневої кістки у внутрішньому вусі.
Присінковий нерв проводить імпульси від статичного апарату, розташованого перед і у напівкружних каналах внутрішнього вуха. Завитковий нерв є провідником імпульсів кортієвого органу, що знаходиться в раковині внутрішнього вуха і реагує на звукові подразники. Обидва нерва виходять з піраміди скроневої кістки у мозок через внутрішній слуховий отвір, проходячи внутрішньомім слуховим проходом. Місце їх виходу розташовується латеральніше лицьового нерва. Волокна нервів закінчуються на ядрах цих нервів, що залягають у латеральних кутах ромбовидної ямки.
Посилання [ред.]
Джерела [ред.]
