Пробіл

«_» Пунктуація
апостроф ( ’ ' ) дужки ( [ ], ( ), { }, ⟨ ⟩ ) двокрапка ( : ) кома ( , ) тире ( ‒, –, —, ― ) три крапки ( …, ... ) знак оклику ( ! ) крапка ( . ) дефіс ( -, ‐ ) знак питання ( ? ) лапки ( ‘ ’, “ ”, « » ) крапка з комою ( ; ) коса риска ( / ) Розділювачі пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣) інтерпункт ( · ) Основна типографіка амперсанд ( & ) равлик ( @ ) зірочка ( * ) обернена коса риска ( \ ) маркер списку ( • ) циркумфлекс ( ^ ) знак охорони авторського права ( © ) символ валюти ( ¤ ) символи валют ₳ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛ хрестик ( †, ‡ ) символ градусу ( ° ) перевернутий знак оклику ( ¡ ) перевернутий знак питання ( ¿ ) октоторп ( # ) символ номеру ( № ) порядковий індикатор ( º, ª ) символ відсотка ( %, ‰, ‱ ) символ абзацу ( ¶ ) штрих ( ′, ″, ‴ ) символ параграфу ( § ) символ знаку обслуговування ( ℠ ) тильда ( ~ ) символ товарного знаку ( ™ ) підкреслювання ( _ ) вертикальна риска ( |, ¦ )

Пробіл, спація — це типографський термін, що означає спеціальний клиноподібний набірний елемент для набірних автоматів, якими вирівнюють слова в рядку («регулюють рівень білого в тексті»). «Вставити пробіл» означає «вставити клинець між двома словами». При натисканні планкою одночасно на всі клинці в рядку, ширина всіх пробілів автоматично вирівнювалася. Прогалини (дірки) в тексті не заповнюють ніякими елементами, тому термін «прогалина» не є синонімом до терміну «пробіл» у механічній типографії, тоді як в електронній типографії різниця незначна. Все ж таки, за традицією, у текст «вставляють пробіли» а не «залишають прогалини».

В комп'ютерному кодуванні символів існує звичайний пробіл загального призначення (символ Unicode U+0020), чия ширина залежить від шрифту. Окрім цього існують пробіли з визначеною шириною. Таблицю з різними символами пробілів можна переглянути в англійській статті про пробіл (en:Space (punctuation)#Space characters and digital typography).

Нерозривні пробіли

Нерозривний пробіл — елемент комп'ютерного кодування текстів. Відображається всередині рядка як звичайний пробіл, але не дозволяє програмам відображення і друку розірвати в цьому місці рядок. Використовується для автоматизації верстки, правила якої наказують уникати розриву рядків у відомих випадках:

• між двома ініціалами і між ініціалами та прізвищем («Т. Г. Шевченко»);
• між скороченим зверненням та прізвищем («м-р Сміт») а також після географічних скорочень («м. Київ», «о-в Куба»);
• між знаками номера і параграфа та цифр, які відносяться до них («№ 8», «§ 104»);
• всередині скорочень та їм подібні («і т. д.», «т. ч.»);
• між числами та одиницями вимірювання, які відносяться до них («12 кг», «1981 р.»);
• перед тире в середині речення («Вісімнадцять — це зовсім немало»): типографські правила вимагають ставити тут короткий пробіл, але здебільшого через обмеження комп'ютерного набору ставлять повний;
• між групами цифр в багатозначних числах, по три цифри справа наліво, починаючи з чотирьох («2 132 121 байт»): типографські правила вимагають ставити тут короткий пробіл, але здебільшого через обмеження комп'ютерного набору ставлять повний;
• перед номерами версій програмних продуктів та частинами їх назв, які складаються з цифр та скорочень («Windows XP», «GNOME 2.8»);
• після прийменників та сполучників (особливо однолітерних або які починають речення), передусім в заголовках («Прагнути до досконалості»); після частки «не», перед частками «би», «чи», «же».

Назва в юнікоді	Код в юнікоді (шістнадцятковий)	Код в юнікоді (десятковий)	Має вигляд	Мнемокод в HTML 4	Пояснення
NO-BREAK SPACE	00A0	0160	« »	 	non-breaking space

Джерела

1. «Punctuation.» Wikipedia, The Free Encyclopedia

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.