Апостроф

Пунктуація
апостроф ( ’ ' ) дужки ( [ ], ( ), { }, ⟨ ⟩ ) двокрапка ( : ) кома ( , ) тире ( ‒, –, —, ― ) три крапки ( …, ... ) знак оклику ( ! ) крапка ( . ) дефіс ( -, ‐ ) знак питання ( ? ) лапки ( ‘ ’, “ ”, « » ) крапка з комою ( ; ) коса риска ( / ) Розділювачі пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣) інтерпункт ( · ) Основна типографіка амперсанд ( & ) равлик ( @ ) зірочка ( * ) обернена коса риска ( \ ) маркер списку ( • ) циркумфлекс ( ^ ) знак охорони авторського права ( © ) символ валюти ( ¤ ) символи валют ₳ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛ хрестик ( †, ‡ ) символ градусу ( ° ) перевернутий знак оклику ( ¡ ) перевернутий знак питання ( ¿ ) октоторп ( # ) символ номеру ( № ) порядковий індикатор ( º, ª ) символ відсотка ( %, ‰, ‱ ) символ абзацу ( ¶ ) штрих ( ′, ″, ‴ ) символ параграфу ( § ) символ знаку обслуговування ( ℠ ) тильда ( ~ ) символ товарного знаку ( ™ ) підкреслювання ( _ ) вертикальна риска ( |, ¦ )

Апо́строф (грец. αποστροφος – звернений набік) – орфограма небуквенна. Це графічний знак, який не позначає звука. За допомогою апострофа в українській мові відокремлюються йотовані голосні літери від попередніх губних приголосних та „р”, наприклад: м'язи, бур'ян.

Апострофом також позначають пропущену кінцеву голосну попереднього слова перед початковою голосною наступного слова або розділяють приголосну префікса від кореня слова, наприклад: «Всіх панів до ’дної ями» (Павло Тичина).

У фонетичній транскрипції апострофом позначається м'якість приголосних – д'ад'ко (дядько).

Правила вживання

В українській мові апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, морквяний, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як. Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

Для слів іншомовного походження бувають і інші винятки написання з цих правил.

Відтворення на комп’ютері

Хоча в українській типографії апостроф має виглядати, як кома, через те, що впродовж довгого часу в комп’ютерних кодуваннях символів єдиним можливим апострофом була одинарна пряма лапка або друкарський апостроф (назва Unicode „apostrophe” або „apostrophe-quote”, U+0027) цей символ часто вживається для позначення апострофа в комп’ютерних текстах українською мовою. Але з огляду на поширення стандарту Unicode, а також за розвитку настільних видавничих систем, які спрощують набирання та відображення символів Unicode, рекомендується так званий „пунктуаційний апостроф” (назва Unicode – „right single quotation mark” або „single comma quotation mark”, код U+2019).

Стандарт Unicode також містить інший символ апострофа „Letter apostrophe” (або „modifier letter apostrophe”), U+02BC. Його рекомендовано вживати, коли він не є знаком пунктуації, що розділяє літери, а є частиною слова. Стандарт використання апострофа „Letter apostrophe” (або „modifier letter apostrophe”), U+02BC запропонований під час подачі заявки на виділення кирилічного IDN ccTLD .УКР у вересні 2009 року. Надалі його використання отримало підтримку Інтернет-спільноти під час звернення до ICANN.

В Україномовному розділі Вікіпедії рекомендовано до використання друкарський апостроф (U+0027, Alt+39), проте слід уважно відноситься до цих рекомендацій, як таких, що не відображають новітніх введень. Наприклад, ці рекомендації враховують особливості друкарських видань, які не можуть бути застосовані при реєстрації доменних імен в Інтернеті, оскільки використання апострофа - друкарський апостроф (U+0027), заборонено до використання в доменних іменах чинними правилами ICANN. Зокрема, представлене на цій сторіночці графічне зображення апострофа відповідає саме U+02BC.

Клавіатура

• Українська розкладка „Ukrainian Unicode” включає як рекомендований апостроф Unicode (U+2019; RIGHT SINGLE QUOTATION MARK) так і прямий друкарський (U+0027; APOSTROPHE), а також багато інших корисних символів.
• Альтернативно для можливості набору апострофа з клавіатури в українській розкладці Windows можна використати безкоштовну латку. Латка замінює російську літеру «ё» на український апостроф.
• Операційна система „Microsoft Windows”® має вбудовану підтримку апострофа ' в українському розкладові клавіш починаючи з версії Vista: зліва від клавіші 1, угорі над Tab^|←_→|. У попередніх операційних системах на цьому місці була маленька літера ё.
• Для програм основаних на GTK+^{[Джерело?]} (наприклад, в Gnome останніх версій) друкарський апостроф можна ввести натиснувши клавіши: Ctrl+Shift+(u 2 0 1 9) (тобто, натиснути Ctrl та Shift разом, і ввести послідовність «u 2 0 1 9», відпустити Ctrl та Shift). У Ubuntu 10.04 та 10.10, можливо і раніше, апостроф можна набрати теж клавішею ё (українська розкладка). Alt + 39 не працює.
• Ще один альтернативний спосіб набору апострофа на клавіатурі PC Microsoft Windows® — «Alt+0146» (RIGHT SINGLE QUOTATION MARK; цифри слід набирати з NumLock клавіатури)
• Є також ще один дуже зручний спосіб вводу апострофа – „Alt + 3 9” (APOSTROPHE).
• існує ще MODIFIER LETTER APOSTROPHE - U+02BC ʼ. Оскільки, цей символ відсутній на клавіатурі, можна запропонувати два способи його набору: спосіб набору апострофа на клавіатурі PC Microsoft Windows® — «Alt+700» або через програму «Таблиця символів».

Література

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
• Українська Радянська Енциклопедія. – 2-е видання. – Т. 1. – К., 1977. – С. 224.
• Бурячок А. А. Апостроф // Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 30—31.

Посилання

• Правила вживання апострофа в українській мові

Див. також

• Правила вживання апострофа