Штрих (знак)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Знаки штрих ( ′ ), подвійний штрих ( ″ ), потрійний штрих ) та ін. використовуються для позначення декількох одиниць вимірювання та інших цілей у математиці, фізиці та лінгвістиці. Слід відрізняти знак штрих від апострофа, одинарних лапок, акута та гравіса ( ` ); подвійний штрих слід відрізняти від подвійних лапок та знака дітто (〃).

Приклади використання[ред.ред. код]

  • 3° 5′ 30″ — «3 градуса, 5 мінут, 30 секунд».
  • f′(x) та f″(x) — перша та друга похідна від функції f.

Відображення[ред.ред. код]

Далі наведено коди Юнікоду та HTML для відображення штриха та пов'язаних символів:

Знак Юнікод HTML-сутність
Штрих ( ′ ) U+2032 ′
Подвійний штрих ( ″ ) U+2033 ″
Потрійний штрих (  ) U+2034
Четверний штрих (  ) U+2057
Модифікуючий штрих ( ʹ ) U+02B9
Модифікуючий подвійний штрих ( ʺ ) U+02BA

«Модифікуючий штрих» та «модифікуючий подвійний штрих» використовуються у лінгвістиці у різних цілях, зокрема для позначення наголосів та транслітерації окремих кириличних символів.

Коли набір символів не передбачає штрихів (наприклад, ISO 8859-1), замість них часто вживаються апострофи чи лапки.

У математичній мові розмітки LaTeX f' (f з одинарними машинними лапками) генерує f'\,\!. До того ж, LaTeX містить збільшений штрих \prime (\prime) для використання у якості індексів. Наприклад, f_\prime^\prime виглядатиме як f_\prime^\prime.