@

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
@

Пунктуація

апостроф ( ’ ' )
дужки ( [ ], ( ), { }, ⟨ ⟩ )
двокрапка ( : )
кома ( , )
тире ( , –, —, ― )
три крапки ( …, ... )
знак оклику ( ! )
крапка ( . )
дефіс ( -, )
знак питання ( ? )
лапки ( ‘ ’, “ ”, „ “, « » )
крапка з комою ( ; )
коса риска ( / )
Розділювачі
пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт ( · )
Основна типографіка
амперсанд ( & )
равлик ( @ )
зірочка ( * )
обернена коса риска ( \ )
маркер списку ( )
циркумфлекс ( ^ )
макрон ( ¯ )
хрестик ( †, ‡ )
символ градусу ( ° )
перевернутий знак оклику ( ¡ )
перевернутий знак питання ( ¿ )
октоторп ( # )
символ номера ( )
порядковий індикатор ( º, ª )
відсоток ( % )
проміле ( )
базисний пункт ( )
символ абзацу ( )
штрих ( ′, ″, ‴ )
символ параграфу ( § )
тильда ( ~ )
підкреслювання ( _ )
вертикальна риска ( |, ¦ )
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права (©)
символ правової охорони товарного знаку (®)
символ знаку обслуговування ()
знак охорони суміжних прав
для фонограми
()
символ товарного знаку ()
Символи валют
символ валюти ( ¤ )
символи валют
฿ ¢ $ Indian Rupee symbol.svg ƒ £ Kazakhstani tenge symbol.svg ¥

«At sign»

@ — лігатура, що означає «at».

Офіційна назва — «комерційне ет». В Україні цей символ називають «равликом», «песиком», «собакою» або «вухом».[1][2]

Код в Юнікоді 0040 (64 в десятковій системі числення)

Походження[ред.ред. код]

Історія знаку @ бере початок, нібито, ще в середньовіччя, коли ченці — хранителі стародавніх знань і рукописів — перекладали й переписували трактати — також і написані латиною. У латині вживається прислівник «ad», що в перекладі на сучасну англійську означає «at» («на», «в», «до») — і вказує на приналежність, напрям і наближення. У шрифті, що використовувався ченцями, буква «d» мала невеликий «хвостик», що робило її схожою на цифру «6» в дзеркальному відображенні. Так «ad» досить швидко перетворилося на @.

Завдяки дослідженням італійського дослідника Джорджіо Стабіле у архівах Інституту економічної історії міста Прато поблизу Флоренції виявлено документ, де вперше в письмовому вигляді трапляється цей знак. Документ виявився датованим 1536 роком листом флорентійського торговця, в якому йшлося про три прибулі до Іспанії торгові кораблі. У складі їх вантажу фігурували ємності з вином, позначені символом «@».

Американський вчений Бертольд Уллман висунув припущення, що знак @ винайшли середньовічні ченці, щоб скоротити латинське слово «ad», що означає «на», «в», «стосовно» тощо

У XV столітті @ з'являється знову. Іспанські купці використовували цей знак як скорочене найменування міри ваги — «arroba» (це приблизно 11,52 кг або 25.40 фунтів). Цікаво, що цей захід використовувався для позначення ваги худоби і вина.

В епоху відродження @ став використовуватися для позначення ціни, а в епоху індустріальної революції (час капіталу, перших бірж, верстатів і так далі) @ незмінно трапляється в бухгалтерських звітах. Так «равлик», разом з $, #, % і іншими «рахівницькими» знаками з майже забутою семантикою перекочувала на клавіатуру.

Сучасна офіційна назва цього символу «комерційне at» бере початок з рахунків, де він використовувався в таких контекстах: 7 widgets @ $ 2 each = $ 14, що перекладається як 7 шт. по 2 дол = 14 дол. Оскільки цей символ застосовувався в бізнесі, його розмістили на клавіатурах друкарських машинок. Він був присутній вже на перших в історії друкарських машинках «Ундервуд», випущених 1885 року.

«Равлик» мирно чекав своєї зоряної години, поки на нього випадково не впав погляд Рея Томлінсона (Ray Tomlinson), дослідника з американської компанії BBN Technology.

Тут потрібно відволіктися і сказати кілька слів про те, чим займався Томлінсон і чому його вважають не лише винахідником електронної пошти, але і власне знаку @, хоча ні тим, ні іншим він не є. Компанія BBN Technology, в якій працював Томлінсон, у кінці 60-х стала однією з учасниць проекту ARPANet — мережі комп'ютерів, безпосередньої попередниці Інтернету — який вівся за замовленням міністерства оборони США.

В ті роки програми, що дозволяють передавати файли і послання від одного користувача до іншого, вже існували. Але відправник і одержувач користувалися одним комп'ютером. Найшвидший модем працював тоді в двісті разів повільніше сучасного стандартного, який «вантажить» із швидкістю 56,6 Кбіт/сек.

Томлінсон якраз займався розробкою поштових програм і створенням віртуальних поштових скриньок. Власне, віртуальна поштова скринька була файлом, який відрізнявся від звичайного файлу тим, що користувачі не могли виправити текст, — тільки додати. В операції використовувалися дві програми — SNDMSG для відправлення і READMAIL для читання.

Нова програма, яку написав Томлінсон, складалася з 200 рядків коду і була комбінацією SNDMSG, READMAIL і протоколу CPYNET, що використався в ARPANet для відсилання файлів на віддалений комп'ютер. Перше послання Томлінсоном було відправлено з одного комп'ютера на іншій, що стояв в цій же лабораторії.

На «перегонку» файлу і експерименти у Томлінсону пішло півроку, перш ніж він відправив послання зі своєї лабораторії на комп'ютер, який був дійсно, віддаленим.

Можливо, другим комп'ютером був один із тих небагатьох, що входили в ARPANet. Природньо, про подію не повідомляли диктори CNN і жодних презентацій і нагороджень не було. Про те, що у Томлінсона дещо вийшло, знали не більше декількох сотень колег, що мали доступ до «прамережі».

Томлінсон використовував клавіатуру моделі 33 Teletype, і одного прекрасного дня він кинув на неї погляд у пошуках значка, що, по-перше, не міг би трапитись ані в жодному імені або назві і що, по-друге, міг би відокремити ім'я користувача від імені комп'ютера. Це мав бути універсальний алгоритм: ім'я — знак — місце.

Окрім букв і цифр на клавіатурі були й пунктуаційні знаки, серед яких затесався і «равлик». У ті часи (до 1971 року, коли модель клавіатур була змінена), подібні знаки розташовувалися в другому ряду ліворуч.

@ був найвірнішим рішенням алгоритму. Як пізніше говорив сам Томлінсон, якому протягом усього життя дошкуляли журналісти, це був єдино можливий вибір[Джерело?].

Справжнє народження @ пережила в 80-х, коли почалася комп'ютерна революція — ПК вийшли за межі лабораторій, і в 90-х, коли з'явилися перші веб-браузери. @ полюбилася користувачам, і навіть розповідають, що є відповідний дорожній знак.

Іменування знака в різних країнах[ред.ред. код]

  • Україна — равлик , песик, мавпочка, слимачок, жабка та вухо ,
  • Угорщина — черв'як,
  • Росія — песик бульдог
  • Швеція — булочка з корицею.[Джерело?] ,
  • Корея — равлик ,
  • Болгарія — «кльомба» або «маймунско а» (мавпа А) ,
  • Нідерланди — «apenstaartje» (мавпячий хвостик) ,
  • Ізраїль — «штрудель» (вир) ,
  • Іспанія — як і міра ваги «arroba» ,
  • Франція — та ж міра ваги «arrobase» ,
  • Португалія — та ж міра ваги «arrobase» ,
  • Німеччина, Польща — мавпячий хвіст, мавпяче вухо, скріпка, мавпа ,
  • Італія — «chiocciola» (равлик) ,
  • Данія, Норвегія, Швеція — «snabel-a» (рило а) або слонячий хобот (а з хоботом) ,
  • Чехія, Словаччина — рольмопс (оселедець під маринадом) ,
  • Америка — кішка ,
  • Китай, Тайвань — мишеня ,
  • Туреччина — трояндочка ,
  • Сербія — «пришелепкуватий A» або «мајмун» (мавпа) ,
  • В'єтнам — «скарлючені A» ,
  • Польща, Хорватія, Голландія, Румунія, Словенія — «malpa» (мавпа) ,
  • Фінляндія — котячий хвіст, «спляча кішечка» ,
  • Греція — мало макаронів ,
  • Угорщина — черв'ячОК, кліщ ,
  • Латвія — et («пов»), запозичення з англійської ,
  • Литва — eta («ця»), запозичення з англійської з литовської морфеми в кінці .

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]