Гідраденіт

Гідраденіт
Гідраденіт заднього проходу
МКХ-10	73.2
МКХ-9	705.83
DiseasesDB	5892
MeSH	D017497

Гідрадені́т (лат. hydradenitis, від грец. ίδρώς «піт» та грец. άδήν «залоза»), суче вим'я(гідроаденіт) — гнійне запалення потових залоз (здебільшого пахвових), спричинюване стафілококами.

Перебіг і ознаки

Гідраденіт — це запалення апокринних потових залоз, переважно в пахвових ямках (подеколи також в області статевих органів, заднього проходу тощо), яке спричинюється золотистим стафілококом.

Виникненню гідраденіта сприяють ушкодженя і підвищена пітливість шкіри, запрілості, діабет тощо, непрямо негативний стан гігієни.

За місцевими проявами нагадує фурункульоз — у ділянці запалення з'являється обмежене випинання, болюче, щільне, однак від фурункула відрізняється тим, що не має гнійного стрижня з волосинкою у центрі. Ознаки гідраденіта: поява в товщі шкіри болісного щільного вузла, почервоніння шкіри, згодом — розм'якшення вузла з утворенням абсцесу.

Процес може поширюватись з однієї залози на інші.

Загальний стан при гідраденіті майже не порушується. Температура тіла субфібрильна.

Перебіг гідраденіту затяжний, з періодами загострення і затихання процесу.

Лікування

Лікування гідраденіта місцеве й загальне: гігієнічними засобами, антибіотиками, фізіотерапією, імунотепапією, іноді — необхідним є хірургічне втручання.

Місцеве лікування починають з проведення туалету ураженої ділянки: вистригають волосся, протирають шкіру 2—3 % розчином формаліну (для зменшення пітливості). Потім призначають сухе тепло, фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, солюкс, кварц). Рекомендується обколювання пеніцилін-новокаїновим розчином.

Загальне лікування полягає у застосуванні антибактеріальної терапії (антибіотики, сульфаніламідні препарати), аутогемотерапії, специфічної імунотерапії (стафілококовий анатоксин, антистафілококовий углобулін). У разі частих рецидивів призначають рентгенотерапію. Перераховані вище заходи поєднують із загальнозміцнювальною терапією (молочно-рослинна дієта, вітаміни), проводять гігієнічні заходи (обробка шкіри в ділянці ураження 2 % борним або камфорним спиртом).

Оперативне втручання застосовують у разі нагноєння (гнояки розтинають і дренують). При рецидивуючому пахвовому гідраденіті іноді застосовують повне видалення волосяної частини шкіри з місцевою пластикою дефекту.

Джерела і посилання

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., Том 3., К., 1979, стор. 23
• Гідраденіт на ресурсі ua.textreferat.com
• Гідраденіт на сайті dermatovenerology.net (рос.)