Гідраденіт
| Гідраденіт | |
|---|---|
 Гідраденіт лівої пахвової ділянки | |
| Спеціальність | дерматологія |
| Симптоми | запалення[1] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | L73.2 |
| DiseasesDB | 5892 |
| MeSH | D017497 |
Гідрадені́т (лат. hydradenitis, від грец. ίδρώς «піт» та грец. άδήν «залоза»; нар. суче вим'я, інколи гідроаденіт) — гнійне запалення апокринових потових залоз (здебільшого пахвових)[2], спричинюване стафілококами. Відноситься до піодермій.
Перебіг і ознаки[ред. | ред. код]
Гідраденіт — це запалення апокринних потових залоз, переважно в пахвових ямках (подеколи також в області статевих органів, заднього проходу тощо), яке спричинює золотистий стафілокок.
Виникненню гідраденіта сприяють ушкодження і підвищена пітливість шкіри, запрілості, цукровий діабет тощо, проблеми гігієни.
За місцевими проявами нагадує фурункульоз — у ділянці запалення з'являється обмежене випинання, болюче, щільне, однак від фурункула відрізняється тим, що не має гнійного стрижня з волосинкою у центрі. Ознаки гідраденіта: поява в товщі шкіри болісного щільного вузла, почервоніння шкіри, згодом — розм'якшення вузла з утворенням абсцесу — Hidradenitis suppurativa.
Процес може поширюватись з однієї залози на інші.
Загальний стан при гідраденіті майже не порушується. Температура тіла субфебрильна.
Перебіг гідраденіту затяжний, з періодами загострення і затихання процесу.
Лікування[ред. | ред. код]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Лікування гідраденіту місцеве й загальне: гігієнічними засобами, антибіотиками, фізіотерапією, імунотерапією, іноді — необхідним є хірургічне втручання.
Місцеве лікування починають з проведення туалету ураженої ділянки: вистригають волосся, протирають шкіру 2—3 % розчином формаліну (для зменшення пітливості). Потім призначають сухе тепло, фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, солюкс, кварц). У дуже окремих випадках, можливе обколювання місця захворювання: аміноглікозидами чи цефалоспоринами із новокаїном (0,25 % розчин).
Кварцування або лазеротерапія місцево в поєднанні з амінолевуліновою кислотою[en].
Загальне лікування полягає у застосуванні антибактеріальної терапії (антибіотики, сульфаніламідні препарати), аутогемотерапії, специфічної імунотерапії (стафілококовий анатоксин, антистафілококовий глобулін, імуномодулятори), жарознижувальна та знеболювальна терапії.
Перераховані вище заходи поєднують із загальнозміцнювальною терапією (молочно-рослинна дієта, вітаміни), проводять гігієнічні заходи (обробка шкіри в ділянці ураження антисептиком, наприклад 2 % борним або камфорним спиртом).
Оперативне втручання застосовують у разі нагноєння (гнояки розтинають і дренують). При рецидивуванні пахвового гідраденіту потрібні додаткові методи обстеження, наприклад щодо чистоти крові та стану імунної системи, наявність вірусних інфекцій та інше. Іноді, застосовують повне видалення волосяної частини шкіри з місцевою пластикою дефекту.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Disease Ontology — 2016.
- ↑ Загальні питання хірургічної інфекції: класифікація; збудники хірургічної інфекції; транслокація. Патогенез розвитку місцевої і загальної реакції організму при хірургічній інфекції. Принципи діагностики і лікування. Абсцес, флегмона. Гострі гнійні захворювання м’яких тканин: фурункул, карбункул, гідраденіт, мастит, парапроктит, бешиха. 2019 р., С.3
Джерела[ред. | ред. код]
- О. М. Кіт. Медсестринство в хірургії : [арх. 22 січня 2022] : підручник / О. Л. Ковальчук, Г. Т. Пустовойт. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. — С. 245-246. — 494 с. — ISBN 966-7364-92-5.
- Методичні вказівки до практичних занять з хірургії (модуль 8): Навчальний посібник/ Безродний Б.Г., Колосович І.В., Короткий В.М. та ін.; За ред. Б.Г.Безродного- Київ: ВПЦ «Експрес», 2017.- 614 с. ISBN 978-966-8674-25-9 (С.134,138)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 3., К., 1979, стор. 23
Література[ред. | ред. код]
- Гострі гнійні захворювання м'яких тканин: фурункул, карбункул, гідраденіт, мастит, парапроктит, бешиха : метод. вказ. до практ. занять та самост. роботи студентів 3-го курсу III та IV мед. фак-тів з дисципліни "Загальна хірургія" / упоряд. В. О. Сипливий, В. В. Доценко, В. І. Робак та ін. – Харків : ХНМУ, 2020. – 20 с. (С.7)
- ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ СОРБЦІЙНИХ ПЕРЕВ’ЯЗУВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ У ЛІКУВАННІ ДІТЕЙ З ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ШКІРИ ТА М’ЯКИХ ТКАНИН М. О. Талько, О. А. Данилов, О. М. Горбатюк / Зб. наук. прац. співробіт. НМАПО імені П. Л. Шупика 28/2017? C.131-140
- Амбулаторна хірургія. Коржик Н.Г. Київ, 2010, 264 с. Зміст ISBN 978-966-460-021-1 (С.37-38)
- ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ. ГОСТРА ГНІЙНА ІНФЕКЦІЯ. ОСТЕОМІЄЛІТ С.7-8
- Здоров’я шкіри: що таке гідраденіт
- Мар’яна ЧЕМЕРИС, Леся БІЛИК. ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ СРІБЛА ПРИ ЛІКУВАННІ ГНІЙНИЧКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШКІРИ ЛЬВІВ — 2015. (С.117-122)
Посилання[ред. | ред. код]
- ГИДРАДЕНИТ (HYDRADENITIS) [Архівовано 22 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Всесвітній день боротьби з хворобою Вернейля
|
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
