Промисловий робот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ковальсько-пресовий промисловий робот
Промисловий робот для пакетування хлібної продукції на пекарні в Німеччині
Зварювальний робот

Промисло́вий ро́бот (англ. industrial robot) — багатоцільовий маніпуляційний робот, що складається з механічного маніпулятора і перепрограмованої системи керування, який застосовується для переміщення об'єктів в просторі трьох і більше координат та для виконання різноманітних виробничих процесів.

За ДСТУ 2879-94: Промисловий робот — автоматична машина, стаціонарна чи пересувна, з виконавчим пристроєм у вигляді маніпулятора, який має декілька ступенів рухомості, і перепрограмовуваним пристроєм програмного керування для виконання у виробничому процесі рухових і керувальних функцій[1].

Промислові роботи є важливими компонентами автоматизованих гнучких виробничих систем (ГВС), які дозволяють збільшити продуктивність праці. Типове застосування роботів стосується таких операцій, як зварювання, фарбування, складання, вибірка та встановлення, пакування, контроль продукції та випробування, котрі виконуються з високою надійністю, швидкістю, і точністю.

Класифікація[ред.ред. код]

Промислові роботи класифікуються за такими ознаками:

1. За характером виконуваних технологічний операцій[1]:

  • технологічні — промислові роботи, які виконують основні операції технологічного процесу;
  • допоміжні — промислові роботи, які виконують допоміжні операції щодо обслуговування основного технологічного устатковання і транспортно-складської системи;
  • універсальні — промислові роботи, які виконують різнорідні операції.

2. За видом виробництва:

  • ливарні;
  • зварювальні;
  • ковальсько-пресові;
  • фарбувальні;
  • транспортно-складські тощо.

3. За системою координат руки маніпулятора[2]:

  • прямокутна (плоска та просторова);
  • полярна і циліндрична;
  • сферична;
  • ангулярна (кутова) (плоска, циліндрична та сферична).

4. За вантажопідйомністю[3]:

  • надлегкі (0,08; 0,16, 0,32; 0,40; 0,50; 0,63; 0,80; 1,0 кг);
  • легкі (1,25; 1,60; 2,0; 2,50; 3,2; 4,0; 5,0; 6,3; 8,0; 10,0 кг);
  • середні (12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 32,0; 40,0; 50,0; 63,0 80,0; 100,0; 125,0; 160,0; 200,0 кг);
  • важкі (250; 320; 400; 500; 630; 800; 1000 кг);
  • надважкі (1250; далі значення обирають з ряду R10 за ГОСТ 8032-84[4]).

5. За типом силового приводу[5]:

  • роботи з електромеханічними приводами;
  • роботи з пневматичними приводами;
  • роботи з гідравлічними приводами;
  • роботи з комбінованими приводами.

6. За видом програми[1]:

  • жорсткопрограмовані — промислові роботи, які не мають пристрою швидкої зміни програми;
  • гнучкопрограмовані — промислові роботи, які мають пристрій швидкої зміни програми;
  • адаптивні — промислові роботи, які здійснюють свої дії на підставі інформації про об'єкти і явища зовнішнього середовища, отримуваної в процесі роботи;
  • інтелектуальні — промислові роботи, що здатні самостійно планувати свою поведінку залежно від поставленого завдання, критеріїв якості, власного стану і стану зовнішнього середовища.

7. За характером керування:

  • позиційні;
  • контурні;
  • комбіновані.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в ДСТУ 2879-94 Маніпулятори, автооператори, роботи промислові та системи виробничі гнучкі. Терміни та визначення.
  2. ГОСТ 30097-93 Роботы промышленные. Системы координат и направления движений.
  3. ГОСТ 25204-82 Роботы промышленные. Ряд номинальной грузоподъемности.
  4. ГОСТ 8032-84 Предпочтительные числа и ряды предпочтительных чисел
  5. ГОСТ 25685-83 Роботы промышленные. Классификация.

Джерела[ред.ред. код]