Проценко В'ячеслав Олександрович (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
В'ячеслав Проценко
Особисті дані
Повне ім'я В'ячеслав Олександрович Проценко
Народження 31 серпня 1963(1963-08-31) (60 років)
  Кишинів, Молдавська РСР
Зріст 179 см
Вага 71 кг
Громадянство СРСР СРСР
Молдова Молдова
Україна Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ (Кишинів)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981 СРСР «Автомобіліст» (Т) 22 (5)
1982—1985 СРСР «Ністру» 71 (6)
1986 СРСР СКА (Од) 17 (2)
1987—1988 СРСР «Ністру» 74 (30)
1989 СРСР «Текстильник» (Т) 44 (24)
1990 СРСР «Ністру» 35 (18)
1990 Ізраїль «Маккабі» (Н) ? (?)
1991 Ізраїль «Бейтар» (ТА) ? (?)
1991 СРСР «Ністру» 38 (7)
1992 Україна «Нива» (Т) 10 (0)
1993—1994 Швеція АІК (Ап) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1991 Молдова Молдова 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Проценко.

В'ячеслав Олександрович Проценко (рум. Veaceslav Proțenco; нар. 31 серпня 1963, Кишинів, Молдавська РСР) — радянський та молдовський футболіст, нападник.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець кишиневської ДЮСШ, перший тренер — В. Карпищенко. Футбольну кар'єру розпочав у 1980 році в складі дубля кишиневського «Ністру». Проте до складу першої команди, яка на той час виступала в першій лізі радянського чемпіонату, пробитися не зумів, тому в пошуках постійної ігрової практики наступного року перейшов у друголіговий «Автомобіліст» з Тирасполя. У футболці «Автомобіліста» зіграв 22 матчі та відзначився 5-ма голами.

У 1982 році повернувся до «Ністру». Дебютував за першу команду кишневського клубу 2 травня 1982 року в переможному (4:0) домашньому поєдинку 7-о туру Першої ліги проти СКА (Ростов-на-Дону). В'ячеслав вийшов на поле на 83-й хвилині, замінвши автора двої голів Григорія Батича[1]. Дебютним голом у футболці «Ністру» відзначився 6 травня 1982 року на 81-й хвилині переможного (2:0) домашнього поєдинку 8-о туру першої ліги проти «Гурії» (Ланчхуті). Проценко вийшов на поле на 77-й хвилині, замінивши Павла Чебану[2]. У тому сезоні В'ячеслав своїм 5-а голами допоміг піднятися «Ністру» до Вищу лігу. У кубку СРСР дебютував 25 лютого 1983 року в програному (0:2) домашньому поєдику 1/16 фіналу проти кутаїського «Торпедо». Проценко вийшов на поле на 63-й хвилині, замінивши Іона Караса[3]. А вже 13 травня 1983 року в матчі з цим же суперником дебютував й у Вищій лізі, в переможному (1:0) виїзному поєдинку 10-о туру. В'ячеслав вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. Проте у Вищій лізі зіграв у 4-ох поєдинках, а його команда по завершенні сезону повернулася до Першої ліги. Загалом у футболці «Ністру» в чемпіонатах СРСР зіграв 71 матч та відзначився 6-а голами, ще 4 поєдинки провів у кубку СРСР.

У 1986 році «проходив» військову службу в друголіговому одеському СКА, у футболці одеситів зіграв 17 матчів та відзначився 2-а голами. У 1987 році повернувся до «Ністру», яка на той час опустилася до Другої ліги. У команді провів 2 сезони, за цей час у чемпіонаті СРСР зіграв 74 матчі та відзначився 30-а голами, ще 4 матчі (3 голи) провів у кубку СРСР. У 1989 році захишав кольори іншого друголігового колективу, «Текстильника». У футболці тираспольського клубу зіграв 44 матчі та відзначився 24-а голами. Наступного року знову повернувся до «Ністру». Дебютував за «Ністру» 8 квітня 1990 року в нічийному (3:3) домашньому поєдинку 1-о туру Першої ліги проти «Ростова» (Ростов-на-Дону). Проценко вийшов у стартовому складі, на 65-й хвилині відзначився голом, а на 76-й хвилині його замінив Віорел Турку[5]. Того сезону відіграв у футболці «Ністру» в Першій лізі 35 матчів (18 голів), у кубку СРСР — 1 матч (1 гол).

У сезоні 1990/91 років виїхав до Ізраїлю, де встиг зіграти в складі місцевих клубів «Маккабі» (Нетанья) та «Бейтар» (Тель-Авів). У 1991 році повернувся до «Зімбру». Повторно дебютував за кишнівську команду 5 квітня 1991 року в програному (2:3) домашньому поєдинку 1-о туру Першої ліги проти нижегородського «Локомотива». В'ячеслав вийшов на поле в стартовому складі, а на 54-й хвилині його замінив Сергій Клещенко[6]. Дебютними голами в складі «Зімбру» віжзначився 20 травня 1991 року на 60-й та 71-й (реалізував пенальті) хвилинах нічийного (3:3) домашнього поєдинку 10-о туру Першої ліги проти волгоградського «Ротора». В'ячеслав вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[7]. У складі кишинівського клубу зіграв 38 матчів та відзначився 7-а голами. Під керівництвом Павла Чебану команда посіла 20-е місце й повинна була вилетіти з Першої ліги, але в зв'язку з розпадом СРСР отримала можливість виступати в незалежному чемпіонаті Молдови.

Незважачи на можливість виступати в чемпіонаті Молдови, Проценко вдруге залишає країну та виїздить до України, де підписує контракт з тернопільською «Нивою». Дебютував у футболці тернополян 7 березня 1992 року в програному (1:2) виїзному поєдинку 1-о туру підгрупи 2 Вищої ліги проти чернівецької «Буковини». Проценко вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[8]. У складі «Ниви» в першому розіграші Вищої ліги чемпіонату України зіграв 10 матчів, після чого залишив розташування українського клубу. Футбольну кар'єру завершив виступами в нижчоліговому шведському клубі АІК (Аппелбю), кольори якого він захищав протягом 1993—1994 років.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Проценко дебютував за збірну Молдови 2 липня 1991 року в товариському поєдинку проти Грузії. Молдовська збірна поступилася з рахунком 2:4. Проценко був замінений під час перерви матчу[9]. Той поєдинок залишився єдиним для В'ячеслава в футболці національної збірної.

Особисте життя[ред. | ред. код]

В'ячеслав — син радянського футболіста Олександра Проценка, який відомий в Україні своїми виступами за кіровоградську «Зірку» та житомирський «Автомобіліст»[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Ністру» (Кишинів) - СКА (Ростов-на-Дону) [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ «Ністру» (Кишинів) - «Гурія» (Ланчхуті) [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Ністру» (Кишинів) - «Торпедо» (Кутаїсі) [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Торпедо» (Кутаїсі) - «Ністру» (Кишинів) [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Ністру» (Кишинів) - «Ростов» (Ростов-на-Дону) [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ «Зімбру» (Кишинів) - «Локомотив» (Нижній Новгород) [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ «Зімбру» (Кишинів) - «Ротор» (Волгоград) [Архівовано 29 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ «Буковина» (Чернівці) - «Нива» (Тенопіль) [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ Молдовська РСР - Грузія [Архівовано 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Профіль Олександра Проценка [Архівовано 22 квітня 2018 у Wayback Machine.] на сайті http://footballfacts.ru [Архівовано 13 листопада 2018 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Проценко_В%27ячеслав_Олександрович_(футболіст)&oldid=39282068