Прядка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
SpinnrockNyproduktion.jpg

Прядка — предмет народного побуту, знаряддя праці, на якому пряли нитки.

Види прядок. Історія розвитку[ред.ред. код]

Прядка-донце[ред.ред. код]

1529. Лівою рукою подаються волокна до гострого кінця веретена, правою - прокручується колесо.

Ручна прядка, що складається з вертикальної частини, куди прив'язується кужіль і горизонтальної (донце), де сидить пряха. Вертикальна частина складалася з лопаски і шийки (ніжки). Прядку, особливо лопаску, часто прикрашали і розписували.

Виділяють два види прядок по конструкції: цільні (робилися з кореня і стовбура берези або ялини) і складові (складалася з двох деталей горизонтальної та вертикальної)

Самопрядка[ред.ред. код]

Ірландська жінка за прядкою. Фотохромний друк, 1890-і

Припускається, що прядка вперше з'явилася в Індії, звідки поширилася по світу. В Європі з'явилася на початку XIV століття. «Самопрядка» складається з дошки з встановленим на ній циліндром з горизонтально закріпленим веретеном. Рукою повертається колесо і через ремінь обертання передається веретену. Лівою рукою подаються волокна до гострого кінця веретена, правою - прокручується колесо. Коли нитка збільшиться на довжину руки, її намотують на стрижень веретена і прядуть далі. Швидкість прядіння на самопрядці швидша, ніж на прядці-донце. В Росії самопрядки поділяли на російські (стояки) і чухонки (лежаки). У росіян колесо розташовувалося перпендикулярно підлозі, у чухонок - під кутом.

Коли до прядки додали рогульку в XV столітті, прядіння вже не треба було переривати на намотування. Стрижень веретена тепер став служити віссю, на якій закріплені котушка та рогулька. Два кінця рогульки виступають за котушку. Вихідна рівниця проходить через вічко в кінчику веретена, потім через гачок одного з кінців рогульки і йде на котушку. Котушка й рогулька пов'язані з приводним колесом двома окремими ременями, кожна своїм, і завдяки різниці в діаметрах шківів рогулька обертається швидше котушки. Рогулька, що швидко обертається, скручує рівницю в нитку, перш ніж остання ляже на котушку, що обертається з меншою швидкістю.

В XVI столітті з'явилася педаль для обертання колеса. Палка-тримач куделі вставлялася в нижню перекладину прядки так, щоб було зручно працювати. Куделя закріплювалася також у «донці» на верхній перекладині.

Близько 1490 р. Леонардо да Вінчі винайшов багатоверетенну машину зі «стандартними» намотувальними рогульками і ручним приводом.

Індійський різновид прядки - чарха[ред.ред. код]

Чарха - charkha.
Модіфікована переносна компактна чарха

Прядка та прядіння в приказках[ред.ред. код]

56-Baud-Jeune fille au rouet-vers 1910.JPG
  • У ледачої пряхи і для себе немає сорочки
  • Прядка не Бог, а сорочку дає
  • Не напрядеш взимку, нічого буде ткати влітку
  • Не лінуйся прясти, добре одягнешся

Прядка і забобони[ред.ред. код]

Прядка супроводжувала дівчину від народження до заміжжя. У східних слов'ян пуповину новонародженої дівчинки перерізали на прядці або веретені; через прядку передавали новонароджену хрещеній матері; клали прядку в колиску дівчинки. Особисту, підписану прядку не давали в борг, інакше, як вважалося, буде пожежа або загинуть бджоли. На Російській Півночі хлопець, який написав на прядці дівчини своє ім'я, зобов'язаний був на ній одружуватися. Зазвичай жених дарував дівчині нову, зроблену і прикрашену своїми руками прядку.

Conner-prairie-spinning-wheel.jpg

Прядіння тривало весь осінньо-зимовий період, перериваючись лише на різдвяні свята. В останній день масниці жінки, святкуючи закінчення прядіння, каталися з крижаних гір на донцях прядок, при цьому вважалося, що чим далі вони проїдуть, тим довшим вродить льон, а та, яка впаде з прядки , не доживе до осені. У чехів в кінці масниці прядку, прикрашену стрічками, возили на возі по селу, а потім «продавали» в трактирі. На Різдво або на всі святки прядку і всі прядильні інструменти виносили на горище або в комору, щоб їх духи не заплювали.

У сербів на Різдво при відвідуванні худоби господиня приносила з собою прядку і трохи пряла, «щоб худоба не була голою». У Славонії першій відвідувачці будинку на Різдво давали прядку, щоб вона трохи попряла заради врожаю льону. Таке ж значення мало прядіння молодої нареченої після першої шлюбної ночі: вона пряла на поданій їй свекрухою прядці, «щоб багато жити».

Прядіння також є функцією деяких міфологічних персонажів, а прядка виявляється пов'язаною з «тим світом». Дів долі - орісниць представляють трьома жінками з прядками, які прядуть або розмотують клубок з пряжею. За віруваннями східних слов'ян, нечиста сила (кікімора, домовик, русалка, нічниця та ін.) пряде тоді, коли прядка залишена на ніч (або на свято) з незакінченою кужіллю або без благословення. Іноді, залишаючи прядку на ніч, виголошували оберіг: «Господарочка домовик, не чіпай моєї прялочкі, нехай вона тут лежить», а веретено прибирали. Сама прядка могла сприйматися як атрибут нечистої сили або її заступник. Дівчата вірили, що якщо не допрясти куделі напередодні Різдва, то прядка прийде за ними в церква при вінчанні, якщо залишити прядку з кужелем на ніч або на свята, то прядка буде переслідувати, лякати, танцювати поряд. Вірили, що, якщо вночі привидиться потвора з прядкою на лавці, бути в тій хаті небіжчику, якщо вдарити прядкою дівчину, то їй попадеться поганий чоловік або погані свекор зі свекрухою, а якщо вдарити прядкою дитину, то вона захворіє.

Мотив прядіння відображено в ряджені. У цьому випадку прядіння символізувало багатство, розмноження. У росіян кікімора при обході будинків «пряла» в кутку на принесеній з собою прядці.

Прядка служила оберегом для дівчини. За уявленнями болгар, прядка охороняє дівчат і молодиць від любові змія, від злої зустрічі, врочення і псування. Тому дівчина, йдучи в поле на роботу, брала з собою прядку і по дорозі, особливо коли зустрічала багато людей, пряла. Після весілля дівер, який невідступно ходив з нареченою і охороняв її, дарував їй розписану прядку в якості оберега. У росіян для лікування дітей від нічного плачу і від переляку клали під колиска хлопчикові сокиру, а дівчинці - прядку; щоб вилікувати безсоння у дівчинки, під сволок з примовляннями встромляли прядку з кужіллю або веретеном. Щоб тхір не шкодив курям, у болгар кидали на курник прядку з кужеллю.

Стандартна марка «Прядка», 2009

Прядка як символ[ред.ред. код]

  • Ручна прядка стала символом Свадеші - економічної стратегії руху за незалежність Індії.