Північнокавказька культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Північнокавказька культура

Північнокавказька культура, Кубано-терська культура[1] — етнокультурне об'єднання бронзової доби, що існувало в кінці III — початку II тисячоріччя до Р. Х. в рамках Циркумпонтійської металургійної провінції.

Північнокавказька культура прийшла на зміну Майкопської культури й Новосвободненської культури, й зайняла весь її край й частково край Кура-Аракської культури.

Поширення[ред. | ред. код]

На півночі за лінією Кропоткін над Кубанню, Ставрополь над Ташлою й Кизляр над Тереком північнокавказька культура змикалася з археологічними культурами руського степу (зокрема, з катакомбною й згодом зі зрубною) на території до річки Калаус.

На заході — з територіями поширення Дольменою культурою Західного Кавказу; доходила за Кубанню нижче Краснодару.

На сході межувала з древньою культурою Дагестану; доходила до дельти Тереку й міста Махачкала без гірської Чечні й Дагестану.

Південна межа у центральних районах культури проходила по Головному Кавказькому хребту.

Локальні варіанти[ред. | ред. код]

Культура розділена на:

  • Західний (Надкубанський) варіант; був поширений на заході у сточищі річки Кубань;
  • Центральний варіант;
  • Східний варіант; межує з центральним варіантом майже за сучасною межею Осетії й Інгушетії.

Центральний варіант поділяються на:

  • Кабардино-П'ятигірська група; з межею з Надкубанським варіантом західніше Клухорі-Черкеська-Ставрополя;
  • Дигорська група; з межею з Кабардино-П'ятигірською групою західніше сучасного міста Прохладний;
    • група Рачі у гірської Осетії близька до Дигорської групи.

Поховання[ред. | ред. код]

Культура відома головним чином за похованнями; її поселення мало вивчені. Обряд поховання включав в себе створення для покійного камери на дні вертикальної ями, тіло найчастіше укладалося на спині у витягнутому положенні, в ногах ставили посудину з їжею.

Господарство[ред. | ред. код]

Населення Північнокавказької культури було осілим, використовувало олов'янисті бронзи й чисельні нові технології металообробки. Гончарного кола не було відомо.

П'яти-плитна дольменна група[ред. | ред. код]

Деякі вчені до Північнокавказької культурної спільноти відносять й особливі дольмени з 5 величезних плит, що утворюють закрите приміщення для вміщення тіла померлого.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

З енциклопедій:

  • Марковин В. И., Культура племен Северного Кавказа в эпоху бронзы (II тыс. до н. э.), М., 1960.
  • Крупнов Е. И., Древняя история и культура Кабарды, М., 1957.