Середньодніпровська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Середньодніпровська культура
Зображення
Місце розташування Білорусь
Наступник Сосницька культура
Час/дата початку 3200 до н. е.
Час/дата закінчення 2300 до н. е.
CMNS: Середньодніпровська культура у Вікісховищі

Середньодніпро́вська культу́ра — археологічна культура бронзової доби.

Датується радіовуглецевим методом 3200—2300 рр до н. е. Була поширена на території сточища середньої і верхньої течії Дніпра і Десни. Вважається, що її носіями були прибулі з заходу ранні племена культури шнурової кераміки. Виділена В. Городцовим на початку 20 сторіччя.

Головними знахідками середньодніпровської культури є

Житла племен Середньодніпровської культури — наземні хати.

Племена середньодніпровської культури займалися хліборобством, скотарством (між знахідками — кістки рогатої худоби, свиней і коней) і мисливством.

Розподіл[ред. | ред. код]

Як вказує назва, вона була зосереджена в середній течії Дніпра і є одночасною з останньою фазою, а потім спадкоємицею індоєвропейської ямної культури , а також останньої фази трипільської культури .

Географічно середньодніпровська культура стоїть безпосередньо за територією, яку займає культура кулястих амфор (південно-східна), і, починаючись трохи пізніше і триваючи трохи довше, в іншому вона їй одночасна.

Фатьяново -баланівська культура , у свою чергу, вважається східним продовженням середньодніпровської культури.

Пам'ятки середньодніпровської культури[ред. | ред. код]

Найкраще досліджені в Україні місця поселень Середньодніпровської культури — Ісківщина біля Канева, а також Пекарі та Княжа Гора.

Пам'ятки раннього етапу[ред. | ред. код]

Долинка, Новоселки, Мокіївка, Гамарна, Яблонівка, Деренковець, Іванівка, Беркозівка, Зеленки, Липовець, Курти, Кагарлик, Забара, Гришенци, Шандра, Городище.

Пам'ятки середнього етапу[ред. | ред. код]

Пам'ятки пізнього етапу[ред. | ред. код]

Домантове, Пекарі, Канів, Трахтемирів, Зарубинці, Козинці, Бортничи, Селище-5, Старосілля, Завалівка, Євминка, Погорелівка, Мар'янівка, Новоселки, Коритне, Шуляки, Дубрівка, Мокіївка, Медвин, Хирівка, Деренковець, Будківка, Нетеребки, Іванівка, Ємчиха, Зеленки, Гамарня, Гамарня-Яблунівка, Потік, Моства.[1]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  1. Археология Украинской СССР. Том 1 (російською) . Київ: Наукова думка. 1985. с. 363.