Катакомбна культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зразок артефактів катакомбної культури.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Coat of Arms of Ukraine

Катако́мбна культу́ра — археологічна культура епохи ранньої бронзової доби.

Була розповсюджена в 2700—2000 рр. до н. е. у Північному Причорномор'ї (Східна і Південна Україна), Подонні й Нижньому Поволжі, Північному Кавказі. Більшість сучасних істориків вважає племена Катакомбної культури пращурами індоаріїв.[1]

Дослідження[ред.ред. код]

Катакомбну культуру виділив В. О. Городцов на початку XX ст. Після розкопок в районі середньої течії Сіверського Дінця на початку XX століття В. О. Городцовим було виділенно ямну та катакомбну культури. Дані культури свої назви отримали за характерним поховальним обрядом. Дослідженням цих культур , а зокрема вивченням катакомбних старожитностей займалися такі російські науковці як Б. О. Латинін , О. О. Кравцова-Гракова, Т. Б. Попова , Л. С. Клейн, С.Н. Братченко, В. Я. Кияшко, О. В. Кияшко , Ю.П. Матвєєв та ін. Українськими фахівцями з катакомбної проблематики є О. Г. Шапошникова , С. С. Березанська , С. Н. Братченко, М. М. Чередниченко, С. М. Санжаров, Г.М. Тощев, Л.А. Черних та ін.У 1955 році вийшла монографія Т. Б. Попової, присвячена цій культурі. В наш час на території України Катакомбну культуру вивчають І. Ф. Ковальова, С. Ж. Пустовалов, Є. Л. Фещенко та ін.

Походження[ред.ред. код]

Племена Катакомбної культури змінили ямне населення. Більшість дослідників вважають, що катакомбні племена і на Сіверському Дінці і на Подніпров'ї були прийшлими.У наукових колах виникали гострі дискусії з приводу походження катакомбної спільноти. Від часу виокремлення даної культури одразу почали виникати різні гіпотези , щодо її походження. В. О. Городцов висловлювався за Середземноморське коріння катакомбної культури . У 30-х роках набула поширення автохтонна гіпотеза походження даної спільноти . Цієї думки притримувались М. І. Ростовцев , Г. Чайлд , А. П. Круглов, А. П. Подгаєцький , О. О. Кравцова-Гракова , Т. Б. Попова. Частина дослідників притримувалась міграційної гіпотези походження катакомбної спільноти. Так М. І. Артамонов пов’язував походження катакомбної культури з Північним Кавказом . В. О. Фісенко , І. В. Синіцин , У. Є. Ерднієв надавали перевагу Анатолії та Північній Месопотамії . Деякі дослідники вказують на близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення Про відсутність генетичного зв'язку ямних і катакомбних племен свідчать значні відмінності у поховальному обряді та характері кераміки.

Змішані ознаки деяких поховань породили іншу гіпотезу про генетичний зв'язок Катакомбної культури і давньоямної культури. Проте наявність так званих "ямних поховань катакомбного типу" , на основі яких обґрунтовували свою схему послідовного перетворення ямної культури в катакомбну А. П. Круглов та Г. В. Подгаєцький , була переконливо спростована Л. С. Клейном . Дослідником було доведено , що зазначена категорія пам’яток завдячує своїм існуванням недосконалій техніці польових досліджень. Варто взяти до уваги , що ще сам В. А. Городцов називав ці поховання "случайными" і "сомнительными" . Беручи до уваги тогочасні умови дослідження цих пам’яток , ґрунтовно їх дослідивши , Л. С. Клейн прийшов до висновку та переконливо довів , що дані поховання являють собою катакомби , не виявлені при розкопках і прийняті за ями. Таким чином , один з головних аргументів , що доводив походження катакомбної культури з ямної , був спростований .

Локальні варіанти[ред.ред. код]

Виділяють декілька локальних варіантів Катакомбної культури, які іноді трактуються як окремі культури катакомбної культурно-існоричної спільності. Вони розрізняються, головним чином, за типом кераміки, характером орнаменту на посуді, формами катакомб, деякими особливостями знарядь праці. Серед цих варіантів/культур:

  • донецький
  • дніпро-азовський
  • харківсько-воронезький
  • волго-маницький
  • інгульський

У найчистішому вигляді катакомбна культура має місце на Сіверському Дінці. У Подніпров'ї, Приазов'ї і в Криму відчуваються значні впливи ямної культури, а на Маничі — північнокавказької. Наявність локальних груп свідчить про значну етнографічну строкатість населення цієї культури.

Опис[ред.ред. код]

Для Катакомбної культури характерні родові селища й курганні могильники (поховання у підкурганних катакомбах, у скорченому положенні на боці, посипані червоною фарбою, що символізує вогонь).

Інвентар: глиняний посуд з орнаментом, нанесеним мотузковими штампами (характер візерунків дозволяє включити Катакомбну культуру у більше широке коло шнурової кераміки культури), кам'яного й бронзового знаряддя й зброя, кістяні й бронзові прикраси.

Племена Катакомбної культури займалися скотарством і землеробством, знали металургію міді й бронзи, вели обмін з навколишніми племенами, особливо із племенами Кавказу, а через них були пов'язані з Передньою Азією, Іраном, Єгиптом. У племен Катакомбної культури був батьківський рід, виникли передумови для майнової диференціації (поховання вождів і родових старійшин відрізняються більше багатим інвентарем). До кінця 3- й чверті 2- го тис. до н.е. племена Катакомбної культури були витиснуті з Середньої Волги племенами зрубної культури.

Знахідки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Артамонов М. И. Раскопки курганов в долине р.Маныча в 1937 г. \\С А-- 1949 г
  • Березанская С. С. , Шапошникова О. Г. , Попова Т. Б. Племена катакомбной культуры (Рец.) \\ С А –1957 №2
  • Винокур І. С., Телегін Д. Я. Археологія України. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 480 с.
  • Клейн Л.С. Просхождение донецкой катакомбной культуры ׃ Автореф. Дис.. к. и. н.—Л.,1968
  • Клейн Л. С. Катакомбные памятники эпохи бронзы и проблема выделения археологических культур // С А – 1962 , №2
  • Клейн Л. С. Черепа , покрытые смолой , в погребениях эпохи бронзы // С Э – 1961 , № 2
  • Клейн Л. С. О так называемых ямных погребениях катакомбного типа // С А -- 1961 , №2
  • Клейн Л. С. К проверке оснований гипотезы о генетической связи ямной и катакомбной культур // С А ,1970 ,№1
  • Кривцова-Гракова О. А. Погребения бронзового века и предскифского времени на Никопольском курганном поле // МИА – 115 ,1962
  • Пустовалов С. Ж. Деякі близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення Північного Причорномор’я . // Археологія –1993 , №1
  • Шапошникова О. Г. Про пам’ятки часу катакомбної культури в Степовому Придніпров’ї //Археологія,1968-т.ХХІ

Примітки[ред.ред. код]

  1. Залізняк Леонід Львович «Первісна історія України»