Катакомбна культура

Катако́мбна культу́ра — археологічна культура епохи ранньої бронзової доби.

Була розповсюджена в 2700—2000 рр. до н. е. у Північному Причорномор'ї (Східна і Південна Україна), Подонні й Нижньому Поволжі, Північному Кавказі. Більшість сучасних істориків вважає племена Катакомбної культури пращурами індоаріїв.

Дослідження

Катакомбну культуру виділив В. О. Городцов на початку XX ст. У 1955 році вийшла монографія Т. Б. Попової, присвячена цій культурі. В наш час на території України Катакомбну культуру вивчають О. Г. Шапошникова (†), С. Н. Батраченко (†), І. Ф. Ковальова, С. Ж. Пустовалов, Є. Л. Фещенко та ін.

Походження

Племена Катакомбної культури змінили ямне населення. Більшість дослідників вважають, що катакомбні племена і на Сіверському Дінці і на Подніпров'ї були прийшлими. Про відсутність генетичного зв'язку ямних і катакомбних племен свідчать значні відмінності у поховальному обряді та характері кераміки.

Змішані ознаки деяких поховань породили іншу гіпотезу про генетичний зв'язок Катакомбної культури і давньоямної культури.

Локальні варіанти

Виділяють декілька локальних варіантів Катакомбної культури, які іноді трактуються як окремі культури катакомбної культурно-існоричної спільності. Вони розрізняються, головним чином, за типом кераміки, характером орнаменту на посуді, формами катакомб, деякими особливостями знарядь праці. Серед цих варіантів/культур:

• донецький
• дніпро-азовський
• харківсько-воронезький
• волго-маницький
• інгульський

У найбільш чистому вигляді катакомбна культура має місце на Сіверському Дінці. У Подніпров'ї, Приазов'ї і в Криму відчуваються значні впливи ямної культури, а на Маничі — північнокавказької. Наявність локальних груп свідчить про значну етнографічну строкатість населення цієї культури.

Опис

Для Катакомбної культури характерні родові селища й курганні могильники (поховання у підкурганних катакомбах, у скорченому положенні на боці, посипані червоною фарбою, що символізує вогонь).

Інвентар: глиняний посуд з орнаментом, нанесеним мотузковими штампами (характер візерунків дозволяє включити Катакомбну культуру у більше широке коло шнурової кераміки культури), кам'яного й бронзового знаряддя й зброя, кістяні й бронзові прикраси.

Племена Катакомбної культури займалися скотарством і землеробством, знали металургію міді й бронзи, вели обмін з навколишніми племенами, особливо із племенами Кавказу, а через них були пов'язані з Передньою Азією, Іраном, Єгиптом. У племен Катакомбної культури був батьківський рід, виникли передумови для майнової диференціації (поховання вождів і родових старійшин відрізняються більше багатим інвентарем). До кінця 3- й чверті 2- го тис. до н.е. племена Катакомбної культури були витиснуті з Середньої Волги племенами зрубної культури.

Знахідки

• 
• 
• 
• 

Джерела

• Винокур І. С., Телегін Д. Я. Археологія України. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 480 с.