Півторак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Півторáк — назва срібної розмінної монети номінальною вартістю 1½ гроша. Карбувалася на монетних дворах Речі Посполитої: в 1614–1628 роках — Бидгощ, Краків, в 1618–1619 — Вільнюс, в 1616–1620 — Рига. Також були коронні півтораки 1654–1666 років, литовські — 1650, 1652, востаннє — 1753–1756 роки, іншого типу.

Карбування почалося через відсутність монети вартістю половини трояка (тригрошевика) після його масової емісії. Звично на аверсі було число 3 (означало вартість в півгрошах, які вже не карбувались), на реверсі — 24 (тобто кількість грошів, як памятка попердгьої вартості талера).[1]

Найбільш масштабною була емісія П. у 1614-27 під час правління короля Сигізмунда III Вази. Початково вага монети становила 1,54 г срібла (0,72 г. чистого металу), згодом вона зменшилась до 1,08 (0,31 чистого металу). Протягом 17-18 ст. півторак була найпоширенішими монетами на грошовому ринку українських земель, де їх часто називали «чехами». Поряд з польсько-литовськими П. в обігу часто зустрічалися однотипні монети карбовані на монетних дворах і шведських володінь у Прибалтиці, Прусії та ін. німецьких держав. В Німеччині називали «брумерами» (Бидгощ — Брумберг). Півтораки, звані «чехами», були найбільш розповсюдженими монетами України 17-18 століть поряд з драйпелькерами шведської Прибалтики, Прусії, Германської імперії. Тотожний 1 московській копєйці.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 100

Джерела[ред.ред. код]

  • Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища шщкола», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 100–101. (рос.)