Сигізмунд III Ваза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сигізмунд III Ваза
Dei gratia rex Poloniæ, magnus dux Lithuaniæ, Russiæ, Prussiæ, Masoviæ, Samogitiæ, Livoniæque, necnon Suecorum, Gothorum Vandalorumque hæreditarius rex
Zygmunt III Waza 2.jpg
Король Польщі
Правління 1587-1632
Коронація 27 грудня 1587
Попередник Стефан Баторій
Наступник Владислав IV Ваза
Інші титули Великий князь Литовський
Великий князь Руський
Король Швеції
Біографічні дані
Дата народження 20 червня 1566(1566-06-20)
Гріпсхольм
Дата смерті 30 квітня 1632(1632-04-30) (65 років)
Варшава
Дружина Анна Австрійська Габсбург
Другий шлюб Констанція Австрійська Габсбург
Діти Анна Марія, Катерина, Владислав, Катерина, Крістофер, Ян Казимир, Ян Казимир, Ян Альберт, Карл Фердинанд, Олександр Карл, Анна Констанція, Анна Катерина Констанція
Династія Ваза
Батько Юхан III
Мати Катерина Ягеллонка
Armoiries rois Vasa de Suède.svg
Sigismundus III Rex - signature.png

Сигізмунд ІІІ Ва́за (швед. Sigismund, пол. Zygmunt III Waza; *20 червня 1566, Гріпсхольм - †30 квітня 1632, Варшава) — король Польщі, Великий князь литовський, Великий князь Руський1587 року), король Швеції15921599 роках).

Королівський титул[ред.ред. код]

Повний титул: пол. Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, a także dziedziczny król Szwedów, Gotów i Wenedów.

Переклад українською: Божою ласкою король польський, великий князь литовський, руський, пруський, мазовецький, жмудський, інфлянтський, а також спадковий король шведів, готів і венедів.

Біографія[ред.ред. код]

Портрет Сигізмунда III Вази (художник Мартін Кобер, 1590 р.)

Син шведського короля Юхана III та Катерини Ягеллонки, дочки Сигізмунда І Старого. Обраний на престол середньою шляхтою на чолі з Яном Замойським. Незабаром після коронації Сигізмунд ІІІ виступив проти свого суперника, ерцгерцога австрійського Максиміліана ІІІ; останній був розбитий під Бичиною і полонений (1588 р.), але відпущений на свободу за договором 1589 р., за яким відмовився від будь-яких претензій на польський престол.

Сигізмунд III, будучи шведським королем, прагнув відродити католицизм, активно сприяв переходу православної церкви під верховенство Риму. За його правління було у 1596 році укладено Берестейську унію.

За його правління Польща вела війни зі Швецією (1600–1611 рр., 1617–1620 рр., 1621–1629 рр.) та Туреччиною (1617 р., 1620–1621 рр.; див. Хотинська битва).

Боротьба за Швецію[ред.ред. код]

Після смерті свого батька Югана III (1592 р.) Сигізмунд поїхав до Швеції і коронувався шведським королем, але після повернення до Польщі змушений був призначити регентом Швеції свого дядька Карла, герцога Седерманладського, який, підтримуючи протестантизм, здобув прихильність народу і явно прагнув до престолу.

Під час другого перебування в Швеції (1598 р.) Сигізмунд відштовхнув від себе багатьох прихильників. Після битви біля Стонгебру він був остаточно усунений від престолу (1599 р.), а його дядько оголошений королем Швеції на сеймі в Норрчепінгу, в 1604 р., під ім'ям Карла IX. Сигізмунд не хотів відмовлятися від своїх прав на шведський престол, втягнув Польщу в шістдесятирічну невдалу для неї війну зі Швецією.

1596 р. Сигізмунд ІІІ переніс столицю з Кракова до Варшави.

Війни з Росією[ред.ред. код]

У 1609-1618 роках Сигізмунд III вів боротьбу проти Московського царства, в якій брали участь українські козацькі полки (не менше 30 тисяч чоловік) під командуванням Петра Сагайдачного.

Виношуючи плани експансії на схід, Сигізмунд ІІІ підтримав Лжедмитрія I, уклавши з ним таємний договір. За володіння у Москві самозванець обіцяв віддати Польщі Чернігово-Сіверську землю. Після смерті Лжедмітрія I Сигізмунд у 1609 р. очолив облогу Смоленська. Польські війська під командуванням Станіслава Жолкевського в 1610 році захопили Москву. Після звільнення Москви земським військом в 1612 році війна продовжилася до 1618 року, коли в Деуліно було укладено перемир'я, за яким за Польщею залишилися Смоленська, Чернігівська та Сіверська землі.

За Сигізмунда III відбулися національно-визвольні повстання під проводом Кшиштофа Косинського, Северина Наливайка, Марка Жмайла, Тараса Федоровича.

Родина[ред.ред. код]

Анна

В (1592) році Сигізмунд ІІІ одружується з дочкою ерцгерцога австрійського Карла II, внучкою імператора Фердинанда I Анною, яка народила в 1596 році майбутнього короля — Владислава IV. Після смерті першої дружини Анни Габсбург в 1598 році Сигізмунд III у 1605 році одружується на її сестрі Констанції, яка народила в 1609 році сина — майбутнього короля Яна ІІ Казимира.

Діти з Анною:

Констанція

Діти з Констанцією:

  • Ян Казимир (1607–1608),
  • Ян II Казимир (16091672) — Король Польщі
  • Ян Альберт (1612–1634)
  • Карл Фердинанд (1613–1655)
  • Александр Карл (1614–1634)
  • Анна Констанція (1616)
  • Анна Катажина Констанція (1619–1651).

Література[ред.ред. код]

  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Стефан Баторій
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Король Польщі
Великий князь Литовський
Великий князь Руський

1587-1632
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Наступник
Владислав IV Ваза
Попередник
Юхан III
Lilla riksvapnet.svg Король Швеції
1592-1599
Lilla riksvapnet.svg Наступник
Карл IX Ваза