Пікуї
| Пікуї | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Пікуї (Пантанал)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Columbina picui (Temminck, 1813) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Columba picui | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пікуї[2] (Columbina picui) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 18 см, вага 42-59 г. У самців номінативного підвиду лоб і горло білуваті, від дзьоба до очей ідуть вузькі чорні смуги. Тім'я і потилиця сірі, плечі. спина, надхвістя і центральні стернові пера коричнювато-сірі. Крила рожевувато-охристі, на крилах дві білі смуги з чорними краями. Шия і груди рожевувато-сірі, живіт білий. Райдужки блакитнувато-сірі, дзьоб бурувато-сірий, лапи червонуваті.
Самиці мають більш тьмяне забарвлення, рожевий відтінок в їх оперенні менш виражений. Ця різниця малопомітна для людського ока, однак значні відмінності в оперенні самиць і самиців помітні в ультрафіолеті, який ці птахи сприймають. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення дорослих птахів, однак більш тьмяне і більш коричневе. Представники підвиду C. p. strepitans мають більш сіре забарвлення. ніж представники номінативного підвиду, рожевий відтінок в їх оперенні менш виражений.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[3]
- C. p. strepitans Spix, 1825 — північно-східна Бразилія (Мараньян, Піауї, Сеара, Баїя);
- C. p. picui (Temminck, 1813) — від східного Перу до Болівії, Парагвая, південної Аргентини, Чилі і південної Бразилії.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Пікуї мешкають в Перу, Болівії, Бразилії, Чилі, Парагваї, Уругуваї і Аргентині. Бродячі птахи спостерігалися на південному заході США і в Чилі. Вони живуть в посушливих ландшафтах, зокрема на узліссях тропічних лісів, в саванах і чагарникових заростях, на полях, трапляються поблизу людських поселень. Зустрічаються зраями по 25-30 птахів, іноді до кількох сотень птахів, переважно на висоті до 1250 м над рівнем моря, місцями на висоті до 2700 м над рівнем моря.
Пікуї ведуть переважно наземний спосіб життя. Більшу частину часу вони проводять на землі, де шукають насіння, яке є основою їх раціону. Початок сезону розмноження у пікуї різниться в залежності від регіону. В Болівії гніздування триває з вересня по квітень, в Аргентині з жовтня по квітень. Гніздо являє собою платформу з гілочок, розміщується в чагарниках або на невисоком колючому дереві. Іноді птахи використовують покинуті гнізда інших птахів, зокрема м'якохвістів і рудочеревих дроздів. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 11-13 днів, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 12-13 днів після вилуплення. На північному сході Бразилії за сезон може вилупитися два видодки, на решті ареалу зазвичай лише один.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Columbina picui: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 листопада 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |