Рапопорт Борис Ізраїльович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рапопорт.
Рапопорт Борис Ізраїльович
Народився 18 січня 1930(1930-01-18) (94 роки)
Новомар'ївка, Солонянський район, Дніпропетровська округа, Українська СРР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
 Німеччина
Діяльність скульптор
Alma mater Дніпропетровське художнє училище (1953)
Вчителі Жирадков Олексій Іванович, Ситник Олександр Васильович і Свердлов Борух Герцевич
Членство Спілка радянських художників України

Борис (Берко) Ізраїльович Рапопорт (нар. 18 січня 1930, Новомар'ївка) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1970 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 18 січня 1930 року в селі Новомар'ївці (нині Дніпровський район Дніпропетровської областї, Україна). 1953 року закінчив Дніпропетровське художнє училище, де навчався у Олексія Жирадкова, Олександра Ситника, Боруха Свердлова.

Мешкав у Запоріжжі, в будинку на вулиці Сєдова, № 1а, квартира № 19. 1996 року виїхав до Німеччини[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працює в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

станкові твори
  • «Юний натураліст» (1953);
  • портрет дівчини (1960);
  • «До мирної праці» (1962);
  • «В ім'я життя» (1965);
  • «Ланкова» (1967).
монументальні твори
  • пам'ятник на місці форсування Дніпра радянськими військами у Запоріжжі (1968—1971, у співаторстві)[1];
  • пам'ятник воїнам різних національностей у місті Кам'янці-Дніпровській (1975)[1];
  • пам'ятник «Безсмерття» у селі Преображенці (1976)[1];
  • пам'ятник «Збережи» — воїнам Дніпроспецсталі у Запоріжжі (1985)[1];
  • пам'ятник розстріляним дітям в інтернаті у селі Орловому (1994)[1];
  • пам'ятник «Жертвам фашизму» у Запоріжжі (2001)[1].
форсування Дніпра
воїнам різних національностей
«Безсмерття»
«Збережи»
«Жертвам фашизму»

Брав участь у республіканських виставках з 1964 року. У 2011—2012 роках взяв участь у виставці в Мюнхені, в центральному виставковому залі спілки художників Німеччини, де представив зроблені зі штучного каменю погруддя Олександра Пушкіна і Йоганна Вольфганга фон Гете[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж Рапопорт Борис Ізраільович / Запорізька організація Національної спілки художників України.
  2. ↑ а б Екатерина Кизим. Возвращение к «Переправе» / Місцеві вісті. 24 січня 2013.

Література[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рапопорт_Борис_Ізраїльович&oldid=41175306