Редька дика
| Дика редька | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Raphanus raphanistrum L. |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Дика редька (Raphanus raphanistrum) — вид квіткових рослин родини капустяних (Brassicaceae).
Наукова назва — рафанус рафаніструм (Raphanus raphanistrum) походить від грецьких слів: «ra» — «легко» і «phaino» — «рости», тобто «легкоростуче» (букв.: «Легкоростуче легкоростучевидне»).[1]
Походить з Азії та Середземномор'я та був інтродукований до інших районів світу, таких як Австралія. Ця рослина швидко росте та часто зустрічається уздовж доріг.
Це однорічна або дворічна рослина з чотирьох-пелюстковими квітками 15-20 мм в діаметрі, білого або рожевого кольору, рідше жовтого, часто зі зміною кольору в межах одної пелюстки. Вона квітне від березня до серпня. Рослина має єдине потовщене коріння, що нагадує коріння культурної редиски.
Дика редька містить в насінні до 35% олії[1](с.57).
В Китаї спалюють масло дикої і культурної редьки для отримання сажі, з якої роблять відому китайсьтку туш[1](с.57).
Примітки [ред.]
- ↑ а б в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
