Рожевий квітник ханів або Історія Криму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рожевий квітник ханів або Історія Криму
Автор Халім Ґерай
Мова Османська мова
Опубліковано Стамбул, 1811

«Рожевий квітник ханів або Історія Криму» (тур. Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı) — хроніка присвячена історії Кримського ханства (саме його правителів). Написаний староосманською. Виданий 1811 року в Стамбулі. Автор — принц з роду Ґіреїв Халім Ґерай

Твір написаний прозою і містить біографічні відомості про сорока чотирьох кримських ханів.

Назва[ред. | ред. код]

Відома назва твору Халім Ґерай Хана «Гульбун-і Ханан» українською, «Рожевий квітник ханів», закріпилася внаслідок адаптації російського перекладу книги з турецького її перевидання. Більш точним перекладом, який краще відповідає значенню оригіналу, є «Трояндовий кущ ханів».

Сей бідний раб, проводячи велику частину свого часу за читанням історичних книг і життєписів пророка, схиляючись до пошуків слідів, залишених предками і витягаючи нитки життєвих шляхів поважних і великих шейхів і знавців богослов'я, досліджував також біографії тих ханів і візирів з роду Чінгізова, бутони бажань яких розкрилися в Криму, в Бахчисараї. Але тому що нащадками цього роду життєписи їх предків не були складені, нитка подій була перервана, і навіть самі імена деяких віддані забуттю через рідкісні їх згадки, то я, в відповідно до приказки: від смутку смерть до мене прийде — моя старанність мене вб'є, — почав вивчати їх біографії, впевнений у тому, що заслужу подячну молитву, і витягну відомості з оповідок про Крим і татар історичних творів: Історії «Хайдер-заде», з історичного твору «Сім планет» Ризи-ефенді, з історичних творів Киримі Гафурі, Хурремі Челебі, Абдульвелі-ефенді та збірника Шейх Мехмеда-ефенді, зі збірки Кайсуні-заде і Кефеві Абдульджеліль-ефенді і з інших, до яких я знайшов доступ. І з цих відомостей я склав книгу, що починається з оповіді про Хаджі Гіра, який став причиною прийняття слова «Ґірай» як ім'я ханів і принців, і закінчивши її біографією Вахт Ґірая, що переселився у світ вічності в 1215 (1800) році. Насмілившись на охоплення і запис шляхом скорочення чудових станів в стилі «Хадіка-і вюзера» («Сади візирів»), і завершивши книгу у місяці рабі-уль-Ахіри наприкінці весни щасливого 1226 (травень 1811) року, назвав її «Гульбун-і Ханан» — «Трояндовий кущ ханів»[1][2].

Зміст[ред. | ред. код]

Автор книжки, Халім Ґерай, був сином правителя Криму, і виховувався в ханському палаці, там же здобув освіту та мав здібності до віршування. Тому, знаючи історію свого роду, з перших уст, він докладно виклав її прозою, описавши в ньому життя і здобутки 44 кримських ханів.

Видання[ред. | ред. код]

Перше видання «Рожевий квітник ханів або Історія Криму» відбулося ще за життя автора, в Стамбулі і було доволі актуальним в часи російсько-турецькій війні (1806–1812 рр.), одразу ж після того, як автор повернувся з місць сутичок.

Невеличкий тираж видання не задовільнив кримсько-татарську спільноту (яка була змушена виселятися з окупованого Криму), історія їх батьківщини була затребувана, і в 1870 було перевидано книжку, одразу на кількох мовах (адже вона була написана староосманською мовою, а перевидання уже було турецькою та арабською мовами), а потім ще й в 1909 році:

  • Halim Giray Sultan, d. 1823 or 4., «Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı», Turkish, Ottoman, (İstanbul): Matbaa-yi Âmire, 1287 (1870), 130, 2p.; 19 cm.[3].
  • Halim Giray Sultan, d. 1823 or 4., «Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı», Arabic, (Istanbul): Necm-i İstikbal Matbaası, 1327 (1909?), 232 p. ; 20 cm.[4].

Останнє видання «Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı» відбулося уже 2013 року. Це велика дослідницька робота Стамбульського університету, в якій проведено ретельне дослідження книжки, а також віднайдено чимало біографічних фактів автора книжки:

  • «Halim Giray, Gülbün-ü Hânân (Kırım Hanları Tarihi)», Yayına Haz. Alper Başer-Alper Günaydın, İstanbul Üniversitesi, Avrasya Enstitüsü Yayınları, İstanbul, 2013, 16 x 24 cm., V+121+59 s. tıpkı basım sayfa, Türkçe, Karton kapak. ISBN 978-605-860-900-6. стор.[5] (тур.);

Переклади[ред. | ред. код]

Знаковий для кримсько-татарського народу твір довший час не був доступним світовій спільноті (адже написаний був призабутою мовою та ще й обмеженим тиражем), хоча з нього цитувалося чимало матеріалів в історичних працях багатьох турецьких істориків. Тож, в 1909 році молодий кримськотатарський вчений історик Аблякім Ільмій зумів донести до думки й історії Халім Ґерая до читачів, видавши свій переказ (із своїми ж доповненнями і роз'ясненнями) книжки «Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı)» турецькою мовою. З тих пір, про історію Криму, через призму її правителів, почали писати та цитувати чимало істориків.

А вже в 2001 році Кемаль Усеїнов зробив свій переклад уже на російську мову, переказу Ільми Аблякімова та зі своїми роз'яснення окремих термінів і подій, підібрав копії документів та проілюстрував «Рожевий кущ ханів». На жаль, це видання ще більше відрізнялося від оригіналу, оскільки автор часто використовував в поясненнях матеріали з праць: Мухаммеда Різи, Абдульгаффара Киримі, творів турецьких істориків та Миколи Карамзіна.

В Україні книжка привернула увагу науковців та читачів і багато наукових робіт та статей використовували її як джерело інформації. А в 2004 році Сімферопольське видавництво «Доля» видало «Розовый куст ханов или история Крыма» відповідно переказу Аблякіма Ільмія[6].

Пізніше постало питання видання книжки, тож завдяки ентузіастам з Фонду підтримки бібліотек міста Сімферополя та Криму, при підтримці Міжнародного фонду «Відродження» планується перевидання українською та кримсько-татарською мовами за оригіналом «Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı»[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Слова Халім Ґерая щодо намірів написання книжки
  2. Оригінал видання «Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı»
  3. Перше видання «Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı»[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Друге видання «Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı»
  5. «Gülbün-ü Hânân» турецькою мовою із біографією, аналізом творчості та роз'ясненями (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
  6. «Рожевий квітнник ханів або Історія Криму», Сімферополь, 2004 р.
  7. Видання історичного твору Халим Герай Султана «Рожевий кущ ханів» українською та кримськотатарською мовами.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]