Розаліон-Сошальська Варвара Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розаліон-Сошальська Варвара Володимирівна
Варвара Владимировна Розалион-Сошальская
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні Варвара Володимирівна Розаліон-Сошальська
Дата народження 25 лютого 1907(1907-02-25)
Місце народження Санкт-Петербург, Російська імперія
Дата смерті 15 липня 1992(1992-07-15) (85 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
 Росія
Alma mater Смольний інститут шляхетних дівчатd і Російський державний інститут сценічних мистецтв (1929)
Професія акторка
Кар'єра 19271989
Нагороди Орден «Знак Пошани» Заслужений артист РРФСР — 1939 Народний артист РРФСР— 1971
IMDb ID 0815323

Варвара Володимирівна Розаліон-Сошальська (нар. 25 лютого 1907, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 15 липня 1992, Москва, Росія) — радянська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1939), народна артистка РРФСР (1971). Мати актора Володимира Сошальського.

Біографія[ред. | ред. код]

Файл:Могила народного артиста РСФСР Владимира Сошальского.jpg
Могили Варвари Сошальської та її сина Володимира Сошальского на Троєкуровському кладовищі Москви.

Народилася 25 лютого 1907 року в Санкт-Петербурзі, в родині Володимира Євгеновича Розаліон-Сошальського, випускника Імператорського Олександрівського ліцею (1891, IX кл., срібна медаль), статського радника, члена Ради Державного дворянського земельного банку Російської імперії[1].

Після Жовтневого перевороту разом з матір'ю була змушена покинути Петроград і переїхати на Україну до Коктебеля. У Новочеркаську вступила до перебуваючого в евакуації Смольного інституту благородних дівиць[2].

У 1929 році закінчила Ленінградський технікум сценічного мистецтва (керівник Володимир Соловйов). Працювала в Ленінградському Молодому театрі (з 1935 року — театр-студія Сергія Радлова, з 1939 року — Ленінградський театр імені Лєнсовєта).

Під час німецько-радянської війни виступала у складі фронтової концертної бригади Всесоюзного гастрольно-концертного об'єднання (ВГКО). У 1942—1950 роках працювала в обласних драматичних театрах Калініна (нині Твер, 1942—1944), Петрозаводська (російський театр 1946—1949), Тули (1949—1950). З 1950 по 1991 роки — актриса Театру імені Моссовєта[3].

Була дружиною актора Бориса Феодосьєва. У цьому шлюбі 14 червня 1929 року у подружжя народився син Володимир Феодосьєв (Сошальський), який у майбутньому також обрав акторську професію.

Померла 15 липня 1992 року в Москві на 86-му році життя. Похована на Троєкурівському кладовищі в Москві.

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Ролі в кіно[ред. | ред. код]

  1. 1929 — Рідний брат — Надія, дружина Горбачова
  2. 1955 — Дівчина-джигіт — Мар'яна
  3. 1964 — Ленінградський проспект
  4. 1965 — Півень — Джамал
  5. 1969 — Вулиця Ангела —
  6. 1972 — Золото, золото — серце народне —
  7. 1973 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Справа № 9 «Свідок» — Тамара Георгіївна, мати майора Томіна
  8. 1974 — Шпак і Ліра — Амалія фон Шровенгаузен, баронеса
  9. 1975 — Ольга Сергіївна — мати Вадима
  10. 1976 — Блакитний портрет — бабуся Тані
  11. 1978 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Справа № 12 «Букет на прийомі» — Тамара Георгіївна, мати майора Томіна
  12. 1979 — Цезар і Клеопатра — Фтататита
  13. 1981 — Факти минулого дня — мати Кряквіних
  14. 1981 — Житіє святих сестер — ігуменя
  15. 1983 — дитячий кіножурнал «Єралаш», випуск № 41, сюжет № 3 «Педагогічна драма» — Марія Іванівна, викладачка словесності
  16. 1984 — Берег його життя —
  17. 1984 — Благі наміри —
  18. 1989 — Утамуй мої печалі — Мар'я Миколаївна
  19. 1990 — Десять років без права листування — юрист
  20. 1990 — Золота шпага

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]