Розп'яття святого Петра (Караваджо)
.jpg) | |
| Творець: | Мікеланджело да Караваджо[1] |
|---|---|
| Замовник: | Тіберіо Черазіd |
| Час створення: | 1600 |
| Висота: | 230 см |
| Ширина: | 175 см |
| Матеріал: | олійна фарба[2] і полотно |
| Жанр: | сакральне мистецтво |
| Зберігається: | Cerasi Chapeld[1] |
| Музей: | Санта-Марія-дель-Пополо |
 Розп'яття святого Петра у Вікісховищі | |
«Розп'яття святого Петра» — картина Караваджо, написана 1601 року для капели Черазі церкви Санта-Марія-дель-Пополо в Римі разом з «Наверненням Савла дорогою в Дамаск» (1601). Зображує мучеництво святого Петра, який добровільно вибрав розп'яття вниз головою, оскільки вважав себе негідним прийняти ту саму смерть, що й Ісус Христос. Троє катів, облич яких не видно, намагаються перевернути хрест з літнім, але міцним апостолом, наче тяжкість злочину вже лежить на них.
Обидві роботи Караваджо разом з вівтарною картиною Аннібале Карраччі «Піднесення Діви Марії» замовив для каплиці 1600 року монсеньйор Тіберіо Черазі[en], який невдовзі помер[3][4]. Початкові версії обох картин були відхилені[3] й опинилися в приватній колекції кардинала Джакомо Саннессіо[en], який, на думку деяких мистецтвознавців, міг скористатися раптовою смертю Черазі, щоб заволодіти картинами найвідомішого римського художника. Першу версію «Розп'яття святого Петра» вважають утраченою[4], хоча були спроби ідентифікувати її як «Мучеництво святого Петра» із зібрання Державного Ермітажу, яке нині приписують одному з послідовників Караваджо Леонелло Спаді[ru]. Другі версії картин, з більш нетрадиційною композицією, розпорядники майна Черазі прийняті без зауважень 1601 року.
Картини Караваджо в Санта-Марія-дель-Пополо символізували відданість Риму і самого Черазі святим апостолам Петру і Павлу, зображуючи великі контрреформаційні теми навернення та мучеництва для протидії наростанню загроз відступництва і протестантизму. Можливо, на вибір теми картин вплинули фрески Мікеланджело з капели Паоліна Апостольського палацу у Ватикані, хоча сцена розп'яття, зображена Караваджо, відрізняється значно більшою суворістю та реалізмом.
Картину показано у фіналі серіалу Ріплі, де вона відображає переживання головного героя.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Hibbard H. Caravaggio — Оксфорд, Боулдер: Westview Press, 1985. — С. 132–137. — ISBN 978-0-06-430128-2
- ↑ Hibbard H. Caravaggio — Оксфорд, Боулдер: Westview Press, 1985. — С. 128. — ISBN 978-0-06-430128-2
- ↑ а б Ebert-Schifferer, 2009, с. 132.
- ↑ а б Salvy, 2008, с. 141.
Література[ред. | ред. код]
- Sybille Ebert-Schifferer (trad. de l'allemand par Virginie de Bermond et Jean-Léon Muller), Caravage, Paris, éditions Hazan, 2009 (ISBN 978-2-7541-0399-2).
- Gérard-Julien Salvy, Le Caravage, Gallimard, coll. «Folio biographies», 2008 (ISBN 978-2-07-034131-3).
|
