Петро (апостол)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Апостол Петро
Народжений	дата невідома традиційно Віфсаїда
Початок понтифікату	30?
Кінець понтифікату	64 або 67
Наступник:	Лін
Портали: Історія

Апостол Петро (раніш званий: Симон, помер бл. 64 в Римі) — один з 12 апостолів Ісуса Христа, син Іони з Віфсаїди, одружений, батько дітей, займався рибальством; був старшим братом Андрія Первозванного, який і привів його до Господа. Тоді ж він був названий символічним ім'ям Петро (грец. πετρος), що означає — камінь (сирійською його звали Кифа, тобто скеля). Згодом Господь звернувся до апостола Петра зі словами: "Блаженний ти, Симоне, сину Іонин, бо не тіло і кров тобі оце явили, але мій небесний Отець. І кажу тобі, що ти скеля; на скелі оцій побудую я Церкву Свою, — і сили пекельні не переможуть її". Свідченням того, що Господь уподобив собі Петра було те, що Христос відвідав його дім і зцілив близьких, удостоїв апостола бути свідком Святої Божественної слави на горі Фавор і страждань та страстей у Гефсиманському саду. Незважаючи на свою любов до Ісуса Христа, Апостол Петро через свою людську неміч тричі відрікся від Божественного Учителя: згодом розкаявся, одержав прощення — і саме йому, першому серед апостолів, після свого воскресіння явився Господь.

По зісланні Святого Духа на апостолів Петро палко проповідував людям віру в Ісуса Христа, божою благодаттю зцілював немічних і калік. Побував з проповідями в Єрусалимі, Самарії, Лідді, Йоппії, Кесарії, Антіохії, інших містах Малої Азії. Кілька разів його садовили до в'язниці, але Ангел Господній чудесним чином звільняв його. І врешті-решт той прибув до Риму, де викрив волхва Симона й навернув до християнства двох дружин Нерона. Останній наказав стратити Петра 29 червня 67 р., розіп'явши на хресті вниз головою (за проханням самого Апостола для підкреслення різниці своїх мук і страждань від тих Божественного Учителя). Поховано Апостола Петра у Римі святим Климентом, а над гробницею згодом було споруджено храм.

Святий Петро, ікона

[ред.] Петрів піст і Свято Петра

Після закінчення Петрового посту 12 липня за церковним календарем у народі святкували свято апостолів Петра й Павла — або просто "Пе́тра". До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. На церковну службу йшли з квітами й віночками, окрасою яких були червоні маки. Ритуальною стравою були, так звані, мандрики. Випікали ці коржики із пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву пиріжків у народі пов'язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля вкрала одного "мандрика" і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля "мандриком подавилася", але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя.

До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло.

У Карпатах та Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах та полонинах: пекли мандрики, веселились, змагались, танцювали. Проводили обряд "копання Петра", коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали "стіл" з наїдками. Співали пісень:

А на Петра вода тепла,

Лиш би ся купати,

Ой на Петра личко біле,

Лиш би цілувати!

(За В. Скуратівським)

ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:

Петро (апостол)

У деяких регіонах молодь влаштовувала ритуальні гойдалки у лісі чи гаю:

Ой у лісі на кленку, на кленку,

Там повісив той Андрій гойдалку...

(За В. Борисенко)

Хоча основний лейтмотив свята становив початок жнив до яких в Україні приступали після Івана Купала. Та й означені святі за народною уявою були перш за все хліборобами:

Святий Петро за плугом ходить,

Святий Павло волоньки водить...

(За О. Воропаєм)

У жнива казали, що святі апостоли спостерігали за людьми, а потім, порадившись з Богом, "парували" людей: ледачій дівці — роботящого хлопця, а роботящій — лежня, бо якщо навпаки, то ледарі з голоду помруть. А ще люди вірили, що святий Петро носить ключі від раю і має силу впускати туди благочестивих людей (хто батька і матір шанує, щосуботи купається і поважає святу п'ятницю).

Християнська церква у цей день вшановує святих первоверховних Апостолів Петра й Павла. Це свято було встановлене ще в апостольські часи, а з IV ст. набуло повсюдного поширення. На честь святих, починаючи з часів Константина Великого будувалося багато храмів та називалися поселення (Петропавлівка, Петропавловськ тощо).

п • о • р

Папи Римські

Петро • Лін • Анакліт • Климент I • Еварист • Олександр I • Сікст I • Телесфор • Гігін • Пій I • Анікет • Сотер • Елевтерій • Віктор I • Зеферин • Калікст I • Урбан I • Понтіан • Антер • Фабіан • Корнелій • Луцій I • Стефан I • Сікст II • Діонісій • Фелікс I • Євтихій • Гай • Марцелін • Марцел I • Євсевій • Мильтіад • Сільвестр I • Марк • Юлій I • Ліберій • Дамасій I • Сиріцій • Анастасій I • Инокентій I • Зосима • Боніфацій I • Целестін I • Сікст III • Лев I • Гіларій • Сімпліцій • Фелікс III (II) • Геласій I • Анастасій II • Симах • Гормізд • Іоанн I • Фелікс IV (III) • Боніфацій II • Іоанн II • Агапіт I • Сільверій • Вігілій • Пелагій I • Іоанн III • Бенедикт I • Пелагій II • Григорій I • Сабініан • Боніфацій III • Боніфацій IV • Адеодат I • Боніфацій V • Гонорій I • Северин • Іоанн IV • Теодор I • Мартин I • Євгеній I • Віталій • Адеодат II • Домн • Агафон • Лев II • Бенедикт II • Іоанн V • Конон • Сергій I • Іоанн VI • Іоанн VII • Сизиній • Костянтин • Григорій II • Григорій III • Захарій • Стефан II • Стефан II (III) • Павло I • Стефан III (IV) • Адріан I • Лев III • Стефан IV (V) • Пасхалій I • Євгеній II • Валентин • Григорій IV • Сергій II • Лев IV • Бенедикт III • Миколай I • Адріан II • Іоанн VIII • Марин I • Адріан III • Стефан V (VI) • Формоз • Боніфацій VI • Стефан VI (VII) • Роман • Теодор II • Іоанн IX • Бенедикт IV • Лев V • Сергій III • Анастасій III • Ландон • Іоанн X • Лев VI • Стефан VII (VIII) • Іоанн XI • Лев VII • Стефан VIII (IX) • Марин II • Агапіт II • Іоанн XII • Лев VIII • Бенедикт V • Іоанн XIII • Бенедикт VI • Бенедикт VII • Іоанн XIV • Іоанн XV • Григорій V • Сильвестр II • Іоанн XVII • Іоанн XVIII • Сергій IV • Бенедикт VIII • Іоанн XIX • Бенедикт IX • Сильвестр III • Бенедикт IX • Григорій VI • Климент II • Бенедикт IX • Дамасій II • Лев IX • Віктор II • Стефан IX (X) • Миколай II • Олександр II • Григорій VII • Віктор III • Урбан II • Пасхалій II • Геласій II • Калікст II • Гонорій II • Іннокентій II • Целестин II • Луцій II • Євгеній III • Анастасій IV • Адріан IV • Олександр III • Луцій III • Урбан III • Григорій VIII • Климент III • Целестин III • Іннокентій III • Гонорій III • Григорій IX • Целестин IV • Іннокентій IV • Олександр IV • Урбан IV • Климент IV • Григорій X • Іннокентій V • Адріан V • Іоанн XXI • Миколай III • Мартин IV • Гонорій IV • Миколай IV • Целестин V • Боніфацій VIII • Бенедикт XI • Климент V • Іоанн XXII • Бенедикт XII • Климент VI • Іннокентій VI • Урбан V • Григорій XI • Урбан VI • Боніфацій IX • Іннокентій VII • Григорій XII • Мартин V • Євгеній IV • Миколай V • Калікст III • Пій II • Павло II • Сікст IV • Іннокентій VIII • Олександр VI • Пій III • Юлій II • Лев Х • Адріан VI • Климент VII • Павло III • Юлій III • Марцел II • Павло IV • Пій IV • Пій V • Григорій XIII • Сікст V • Урбан VII • Григорій XIV • Іннокентій IX • Климент VIII • Лев XI • Павло V • Григорій XV • Урбан VIII • Іннокентій X • Олександр VII • Климент IX • Климент X • Іннокентій XI • Олександр VIII • Іннокентій XII • Климент XI • Іннокентій XIII • Бенедикт XIII• Климент XII • Бенедикт XIV • Климент XIII • Климент XIV • Пій VI • Пій VII • Лев XII • Пій VIII • Григорій XVI • Пій IX • Лев XIII • Пій X • Бенедикт XV • Пій XI • Пій XII • Іоанн XXIII • Павло VI • Іван Павло І • Іван Павло II • Бенедикт XVI

 

Це незавершена стаття з релігії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.