Рівноприскорений рух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рівноприскорений рух у полі тяжіння Землі. На малюнку видно, що переміщення складається з прямолінійного рівномірного руху і вільного падіння

Рівноприскорений рух — найпростіший вид механічного руху, при якому прискорення залишається сталим. Частковим випадком рівноприскореного руху є рівносповільнений рух, який відбувається тоді, коли напрямки початкової швидкості і прискорення протилежні[1].

Прикладом такого руху є політ в однорідному полі сили тяжіння каменя, кинутого під кутом до горизонту за умови, що опором повітря можна знехтувати: камінь летить зі сталим прискоренням , спрямованим вертикально вниз.

Траєкторія має вигляд ділянки параболи або прямої.

Загальна формула:

,

де  — прискорення (визначається в SI в м/с2),  — кінцева швидкість,  — початкова швидкість,  — час.

Формули швидкості та шляху для прискореного руху:

1) при одновимірному рівноприскореному русі швидкість тіла змінюється з часом лінійно за законом:

;

2) формула координати тіла:

;

3) формула проєкції переміщення:

;

4) формула проєкції переміщення, якщо невідомий:

Характер рівноприскореного руху[ред. | ред. код]

Рівноприскорений рух відбувається в площині, що містить вектори прискорення і початкової швидкості . З урахуванням того, що (тут  — радіус-вектор), траєкторію описує вираз

.

На заданому інтервалі часу вона являє собою ділянку параболи, яка за паралельності (тобто спів- або проти-спрямованості) векторів і перетворюється на відрізок прямої.

Для кожної з координат, скажімо , можна записати вирази аналогічної структури:

,

де  — складова прискорення вздовж осі , а  — радіус-вектор матеріальної точки в момент (, ,  — орти).

У прикладі з каменем , компоненти прискорення , , початкова швидкість , , , при цьому , а отже, .

Переміщення і швидкість[ред. | ред. код]

У разі рівноприскореного руху будь-яка з компонент швидкості, наприклад , залежить від часу лінійно:

.

При цьому зв'язок між переміщенням () вздовж координати і швидкістю вздовж тієї ж координати такий:

.

Звідси можна отримати вираз для - складової кінцевої швидкості тіла за відомих -складових початкової швидкості і прискорення:

.

Якщо , то , а .

Вирази для зміщень , і компонент швидкості вздовж координат і набувають такого ж вигляду, як для і , але символ усюди слід замінити на або .

У підсумку, за теоремою Піфагора, модуль переміщення буде

,

а модуль кінцевої швидкості знайдемо як

.

Рівноприскорений рух не може відбуватися необмежено довго: це означало б, що, починаючи з якогось моменту часу , модуль швидкості тіла перевищить величину швидкості світла у вакуумі , що виключено теорією відносності.

Умова здійснення[ред. | ред. код]

Рівноприскорений рух реалізується, коли на тіло (матеріальну точку) діє стала сила , зазвичай в однорідному гравітаційному або електростатичному полі, якщо величина швидкості тіла значно менша, ніж швидкість світла . Тоді, за другим законом Ньютона, прискорення буде

де через  — маса тіла. У прикладі з каменем роль відіграє сила тяжіння.

Якщо ж швидкість тіла порівнянна зі швидкістю світла, то закон Ньютона в наведеному вигляді непридатний. При цьому, в разі дії сталої сили, відбувається так званий релятивістський рівноприскорений рух, за якого сталим є тільки власне прискорення, а прискорення у фіксованій інерційній системі відліку наближається з часом до нуля в міру наближення величини швидкості до її межі .

Теорема про кінетичну енергію точки[ред. | ред. код]

Формула переміщення при рівноприскореному русі використовується для доведення теореми про кінетичну енергію. Для цього слід перенести прискорення в ліву частину і домножити обидві частини на масу тіла:

.

Записавши аналогічні співвідношення для координат і і підсумувавши всі три рівності, отримаємо співвідношення:

.

Зліва стоїть робота сталої рівнодійної сили , а праворуч — різниця кінетичних енергій у кінцевий і початковий моменти руху. Отримана формула являє собою математичний вираз теореми про кінетичну енергію точки для випадку рівноприскореного руху[2].

Рівнозмінний рух[ред. | ред. код]

Рівнозмінним називають рух, за якого тангенціальна (паралельна швидкості) складова прискорення стала[3]. Такий рух не є рівноприскореним, крім ситуації, коли він відбувається вздовж прямої, але в математичному плані його можна розглянути аналогічно.

У цьому випадку вводиться узагальнена координата , яку часто називають шляхом, що відповідає довжині пройденої траєкторії (довжині дуги кривої). Таким чином, формула набуває вигляду:

,

де  — тангенціальне прискорення, яке «відповідає» за зміну модуля швидкості тіла. Для швидкості маємо:

.

При маємо рух зі сталою за модулем швидкістю.

Іноді прикметник рівнозмінний замінюють на криволінійний равноприскорений, що вносить плутанину, оскільки, скажімо, рівноприскорений рух каменя по кривій (параболе) в поле тяжіння не рівнозмінний.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Física 4ª (іспанська) . Мексика: CECSA. 2004. ISBN 970-24-0257-3. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  2. Тарг С. М. Краткий курс теоретической механики. — 11-е изд. — М. : «Высшая школа», 1995. — С. 214. — ISBN 5-06-003117-9.
  3. Див. Физический энциклопедический словарь — М.: Советская энциклопедия, под. ред. А. М. Прохорова (1983), стаття «Равнопеременное движение», стор. 602.