СШ-40

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сталевий шолом зразка 1940 року (СШ-40), в просторіччі «Каска». На фото СШ-39 "ТРЕХКЛЕПКА"

СШ-40 — сталевий шолом зразка 1940 року, предмет обмундирування військовослужбовців, широко використовувався в Збройних Силах Радянським Союзом під час Німецько-радянської війни і в післявоєнні роки, доки на озброєння не надійшли досконаліші зразки СШ-60 і СШ-68.

Виконаний з легованої броньованої сталі марки 36СГН товщиною 1,2 мм. У роки війни випускався металургійними заводами «Червоний Жовтень» і «Лисьвенський металургійний завод». Приймальні випробування готової продукції включали вибіркову (від партії) оцінку бронестойкості шолома обстрілом простий кулею, патрон з зменшеним зарядом, з 7,62-мм гвинтівки зразка 1891/30 років[1].

Конструкція СШ-40 відрізняється від попереднього зразка, СШ-39, використовуваним подтулейним пристроєм або підшоломником, простішим і міцним. Звідси і головна їх зовнішня відмінність: у СШ-40 для кріплення підшоломника застосовувалося шість заклепок, в СШ-39 — три. Підшоломник складається з трьох частин-«пелюсток», виготовлених зі штучної шкіри або тканини, які у верхній частині шолома з'єднуються шнурком, призначеним для регулювання розміру. З внутрішньої сторони кожної пелюстки знаходиться амортизаційна подушечка, виготовлена ​​з вати. Брезентовий підборідний ремінь складається з двох частин-половин, приєднаних до кілець на бічних сторонах шолома. Одна з частин на вільному кінці має ковзаючу пряжку; кінець іншої половини обтиснутий напівкруглої металевої оправленням.

На відміну від попередніх зразків сталевих шоломів, СШ-40 випускався тільки трьох розмірів («номерів»). Маса сталевої частини шолома (без подтулейного пристрою) найбільшого розміру — 800 гр.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Один з розробників каски М. І. Корюков [2] згадував згодом: «Роботу приймала комісія, яку очолював Семен Михайлович Будьонний ... він взявся за наган. Стріляв Семен Михайлович спочатку з двадцяти п'яти метрів, потім - з десяти, майже в упор. Після кожного пострілу шолом підскакував, кулі рикошетом, і я дуже боявся, як би вони не потрапили до Будьонного. За долю шолома я був спокійний і не хвилювався. "Молодці! - Сказав, нарешті, маршал, - добре попрацювали"».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Солдатська броня — «Правда», 14 лютого 1985, № 46
  2. Корюков Михайло Іванович, творець стали 36СГН для вітчизняних шоломів