Савицький Георгій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Савицький Георгій Костянтинович
Народився 10 (22) жовтня 1887
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 13 серпня 1949(1949-08-13) (61 рік)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність художник
Alma mater Пензенське художнє училищеd (1908) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1915)
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія

Георгій Костянтинович Сави́цький (рос. Георгий Константинович Савицкий; 4 листопада 1887, Санкт-Петербург — 13 серпня 1949, Москва, РРФСР, СРСР) — російський радянський живописець, дійсний член АМ СРСР з 1949 року. Лауреат Сталінської премії за 1942.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 23 жовтня [4 листопада] 1887(18871104) в Санкт-Петербурзі (тепер Росія). Син живописця К. А. Савицького.

У 19021908 роках навчався в Пензенському художньому училищі, у 19081915 роках — у Петербурзькій академії мистецтв.

Член Товариства імені А. Куїнджі, з 1922 року — член Асоціації художників революційної Росії.

Помер в Москві 13 серпня 1949. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 2).

Творчість[ред. | ред. код]

Твори:

  • картини:
    • «Стихійна демобілізація старої армії» (1928);
    • «Похід Таманської Червоної армії в 1918 р.» (1933);
    • «Штурм Перекопу» (1934—1938);
  • політичні плакати, ілюстрації до книжок.

Окремі твори присвятив Україні:

  • «Українець з волами» (1930);
  • «На околиці села».

Картини зберігаються в Третьяковській галереї, Центральному музеї Збройних сил РФ в Москві та інше.

Література[ред. | ред. код]