Саврон Мстислав Сергійович
| Мстислав Сергійович Саврон | |
|---|---|
 | |
| Народився |
21 грудня 1902 Полтава |
| Помер |
13 березня 1943 (40 років) Харків ·розстріл |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Харківський університет |
| Галузь |
астрономія, визначення часу |
| Заклад | Харківська обсерваторія |
| Науковий ступінь | кандидат наук[1] (1936) |
| Вчителі | Герасимович Борис Петрович |
Мстислав Сергійович Саврон (1902—1943) — астроном Харківської обсерваторії, професор Харківського педагогічного інституту. Був розстріляний німцями під час окупації Харкова. Його імʼя вписане в Пам'ятник загиблим астрономам[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 21 грудня 1902 року у Полтаві у родині дрібного чиновника міської поліції С. І. Саврона. Пізніше він з батьками переїхав до міста Костянтинограду Полтавської губернії (теперішній Красноград Харківської області), де його батько зайняв посаду «околодочного наглядача»[3].
Початкову освіту здобув вдома, з дитинства проявляв здібність до математики. Для здобуття середньої освіти переїхав в Харків, і в 1912 році розпочав навчання у Першій харківській чоловічій гімназії, а закінчував її вже під час громадянської війни 1917—1921 років. Слабкий зір врятував Саврона від призову як до більшовицької Червоної армії, так і до білогвардійської Добровольчої армії.
З 1920 року працював в радянських адміністративних установах: був секретарем, потім заступником начальника управління обліку із загальної трудової повинності при Харківському губернському комітеті («Губкомпраці»), пізніше - інструктором статистичного бюро при Управлінні уповноваженого «Донгубвиконкому».
1922 року поступив в Харківський інститут народної освіти (ХІНО, тепер - ХНУ), але продовжував працювати для заробітку, перші роки майже не навчався і був змушений перепроходити перший курс кілька років поспіль. 1924 року він відновився на другому курсі та почав працювати в університетській обсерваторії.
1928 року вступив до аспірантури. Працював під керівництвом Бориса Герасимовича. Багато викладав в різних вишах Харкова, брав активну участь в популяризації науки. В 1933 році закінчив аспірантуру та «захистив аспірантський стаж». Вчені ступені і звання, скасовані після Жовтневої революції, були відновлені лише в 1936 році, - і Саврону одразу було присвоєно ступінь кандидата астрономічних наук, без захисту, за сукупністю праць. Однак він все одно підготував дисертацію «Визначення коефіцієнта прозорості атмосфери в м. Харкові». З 1937 року він працював ученим секретарем Харківської обсерваторії.
1937 року очолив географічний факультет ХДПІ. В серпні 1938 року професор Саврон став виконувачем обов’язків завідувача кафедри астрономії ХДПІ, а в 1940 році став першим деканом новоствореного фізико-математичного факультету ХДПІ.
У 1939—1941 роках він працював над докторською дисертацією на тему: «Абсолютна спектрофотометрія хромосфери Сонця».
Під час німецького наступу на Харків за збігом обставин залишився в окупованому місті. В березні 1943 року був убитий німецькими військовими пострілом в обличчя.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська Вікіпедія — 2004.
- ↑ Балишев М. А. М. С. Саврон (1902—1943) // Астрономічні дослідження у Харкові наприкінці ХІХ ст. — першій половині ХХ ст. — Київ : Наукова думка, 2022. — С. 367-373. — ISBN 978-966-00-1863-1.
- ↑ Памятная книжка Полтавской губернии на 1915 год. Полтава: Типо-Литография Губернcкого Правления, 1915. С. 231.
Література[ред. | ред. код]
- Балишев М. А. М. С. Саврон (1902—1943) // Астрономічні дослідження у Харкові наприкінці ХІХ ст. — першій половині ХХ ст. — Київ : Наукова думка, 2022. — С. 367-373. — ISBN 978-966-00-1863-1.
- Балишев М. А. Історико-біографічне дослідження життя та творчості українського астрофізика професора Мстислава Сергійовича Саврона (1902—1943) // Наука та наукознавство. — 2020. — № 2. — С. 96-124. — DOI:.
- Балишев М. А. Наукова біографія українського астрофізика Мстислава Сергійовича Саврона (1902–1943) // Дослідження з історії і філософії науки і техніки. — 2020. — Т. 29, № 1. — С. 44-53. — DOI:.