Садиба Розумовського у Романовому провулку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Садиба Розумовського у Романовому провулку

55°45′12″ пн. ш. 37°36′31″ сх. д. / 55.75350000002777762° пн. ш. 37.60875000002777568° сх. д. / 55.75350000002777762; 37.60875000002777568Координати: 55°45′12″ пн. ш. 37°36′31″ сх. д. / 55.75350000002777762° пн. ш. 37.60875000002777568° сх. д. / 55.75350000002777762; 37.60875000002777568
Країна  Росія
Розташування Арбат
Тип садиба[d] і пам'ятка архітектури[d]
Засновник Кирило Розумовський
Дата заснування 1782

Садиба Розумовського у Романовому провулку. Карта розташування: Росія
Садиба Розумовського у Романовому провулку
Садиба Розумовського у Романовому провулку
Садиба Розумовського у Романовому провулку (Росія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Будинок (садиба, палац) Розумовського — палац у центрі Москви, зведений у стилі класицизму. Пам'ятник архітектури, який становив колись частину садиби Розумовських-Шереметьєвих. Об'єкт культурної спадщини федерального значення[1]. До спорудження у 1891 будівлі на Воскресенській площі тут засідала міська дума. Адреса: вулиця Воздвиженка, будинок 6/2, будівля 3 (також Романів провулок, будинок 2/6, будівля 3).

Історія[ред. | ред. код]

В основі будівлі, можливо, лежать палати, збудовані у 1730-ті, коли ділянкою на Воздвиженці володів Іван Львович Наришкін. Сучасна будівля збудована в 1780-і для графа Кирила Григоровича Розумовського, одруженого з Катериною Іванівною[2], спадкоємицею Наришкіних.

Окремими авторами проект оздоблення будівлі приписується Шарлю де Вайї (на підставі подібності з оздобленням палацу в Кускові). Існує також непідтверджена версія про належність проекту будівлі В. І. Баженова[3]. Будівля включена до альбомів Матвія Казакова.

Маєток продано в 1800 Миколі Петровичу Шереметеву[3] і отримав назву Шереметєв двір.

В 1863 Шереметєви надали будинок для розміщення Московської міської думи, а в 1893 в ньому розмістився Мисливський клуб[3].

У вересні 1898 року в клубі познайомилися А. П. Чехов та О. Л. Кніппер[3], а на початку 1914 у великій залі клубу виступав із сеансами одночасної гри шахіст А. А. Альохін.

Після революції будинок передано Кремлівській лікарні, головна будівля якої була в 1930 зведена з боку Воздвиженки і перекрила вид на головний фасад колишнього палацу Розумовського.

Пам'ятник знаходиться на балансі Управління справами президента Росії, доступ до нього відсутній. Вид на будинок частково відкритий лише з боку Романова провулка (лівий фасад). Пустує, але охороняється та опалюється. Почалося руйнування інтер'єрів ХІХ століття, зокрема колишнього залу зборів Міської думи.

У 2015 Міністерство культури РФ оголосило конкурси на дослідження та проект реставрації. У лютому 2016 затверджено предмет охорони, у квітні 2016 погоджено акт експертизи проекту збереження пам'ятника[4].

Архітектура[ред. | ред. код]

Будівля є трикомпозиційною спорудою з центральним ризалітом і двома бічними флігелями. Головний фасад звернений до Воздвиженки, бічний фасад виходить у Романов провулок. Один із бічних флігелів з'єднаний галереєю з церквою Знамення. Зазначається, що оздоблення палацу подібна до будинку Розумовського в Петербурзі, на Мийці[5]. Будинок в основному одноповерховий, у центральному ризаліті влаштований другий житловий поверх-мезонін.

В обробці фасадів використано детально опрацьовані класичні фризи, карнизи, орнаментальні міжповерхові тяги. Відзначається строгість та витонченість оздоблення фасаду, тонка графіка ліній. Форми центрального ризаліту підкреслюють пілястри коринфського ордера та трикутний фронтон. Декор бічних ризалітів - пари іонічних напівколон та лучкові фронтони. У центральній частині для в'їзду було споруджено напівкруглі пандуси[6].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У садибі ввечері 18 травня 1896 після ходинської трагедії під час коронаційних урочистостей на балу у французького посла був присутній Імператор Миколи II з дружиною, що сучасниками сприйняли неоднозначно7[джерело?][7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дом Разумовского, 1782-1783 гг. Портал открытых данных Правительства Москвы. Объекты культурного наследия. Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 26 березня 2017.
  2. В литературе называются 1782-83, 1788, 1789 годы.
  3. а б в г Романюк С. К. Из истории московских переулков.
  4. Дом графа К.Г. Разумовского (графов Шереметевых). Красная книга Архнадзора: электронный каталог объектов недвижимого культурного наследия Москвы, находящихся под угрозой. Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
  5. Воздвиженка, 6/Романов переулок, 2. Дворец графа Разумовского. «Прогулки по Москве». Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
  6. Дом Шереметева // Москва. Энциклопедический справочник. — М. : Большая Российская Энциклопедия, 1992. Архівовано з джерела 2 січня 2015
  7. «План г. Москвы с обозначением мест пребывания ВЫСОЧАЙШИХ Особ, Представителей Иностранных Государств, Главноначальствующих и Высокопоставленный лиц имеющих прибыть в Москву во время Священ. Коронования ИХ ИМПЕРАТОРСКИХ ВЕЛИЧЕСТВ в Мае мес, 1896 г. Для руководства чинов Московского Почтамта, назначенных во время Священного Коронования к разным обязанностям», составленный Московским Почт-Директором Действ. Ст. Совет. К. Радченко (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 4 липня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]