Садовський Володимир Артурович
| Володимир Артурович Садовський | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Уладзімір Артуравіч Садоўскі | ||||
 | ||||
| Народився |
19 березня 1987 (37 років) Куйбишев, Куйбишевська область, РСФСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 СРСР Білорусь | |||
| Національність | білорус | |||
| Діяльність | письменник, краєзнавець, блогер | |||
| Сфера роботи | літературний твір у жанрі фентезі[1] і регіоналістика[1] | |||
| Alma mater | енергетичний факультет Білоруського національного технічного університету | |||
| Мова творів | російська, білоруська | |||
| Роки активності | 2007 — дотепер | |||
| Жанр | наукова фантастика, жахи | |||
| Magnum opus | «1813» | |||
| Батько | Артур Садовський | |||
| Сайт: yozas-gubka.livejournal.com | ||||
|
| ||||
 Садовський Володимир Артурович у Вікісховищі | ||||
Володимир Артурович Садовський (біл. Уладзімір Артуравіч Садоўскі; нар. 19 березня 1987,[2] Куйбишев, Куйбишевська область, нині — Самара, Самарська область) — білоруський письменник-фантаст краєзнавець і блогер.[3] Відомий краєзнавчими статтями, зокрема на порталах kraj.by і tut.by, та повістю про зомбі в жанрі жахів «1813», який у 2017 році потрапив до короткого списку премії Єжи Ґедройця.[4] Дебютна книга письменника також увійшла до трійки фіналістів у номінації «Проза» літературної премії «Дебют-2017».[5]
Біографія[ред. | ред. код]
Володимир Садовський народився 19 березня 1987 року в місті Куйбишев Куйбишевської області РСФСР. У 1993 році сім'я повертається до Білорусі в місто Молодечно Мінської області.
Закінчив енергетичний факультет Білоруського національного технічного університету (2009).
Творчість[ред. | ред. код]
Оповідання Володимира Садовського друкувалися в журналах «Молодість», «Дзеяслоў», у газеті «Література і мистецтво».
2017 року в мінському видавництві «Янушкевич» вийшла перша книжка автора, до якої ввійшли оповідання і повість — історичний зомбі-горор «1813».
У 2018 році вийшла збірка фантастичних оповідань автора під назвою «Просто фантастика».
У 2020 році перші два розділи роману «Мінськ 1937» були опубліковані в часописі «Дзеяслоў» №109.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Книга «1813» була номінована на премію «Дебют-2017» в категорії «Проза».[5]
- 2017 року повість «1813» потрапила до короткого списку літературної премії імені Єжи Ґедройця.[4]
Бібліографія[ред. | ред. код]
Повісті[ред. | ред. код]
- «1813» (2017)
Оповідання[ред. | ред. код]
- «Жах на сільському цвинтарі» (рос. «Ужас на деревенском кладбище»; 2007)
- «3,15» (2011)
- «Забий це!» (біл. «Забі гэта!»; 2011)
- «Звичай» (біл. «Звычай»; 2011)
- «Вони існують!» (біл. «Яны ёсць!»; 2011)
- «Оповідь про те, як мій дід-ветеран заколов фашистську свиню» (біл. «Аповед пра тое, як мой дзед-ветэран закалоў фашыстоўскую свінню»; 2012)
- «У мене немає почуттів, але я мушу кохати» (біл. «У мяне няма пачуццяў, але я павінен кахаць»; 2015)
- «Нічний постоялець» (біл. «Начны пастаялец»; 2017)
- «Як у старі добрі часи» (біл. Як у старыя добрыя часіны; 2017)
- «Дарунки богів» (біл. Дарункі багоў; 2018)
- «Місяцехід на переплавку або таємний план Вернера фон Брауна» (біл. «Месяцаход на пераплаўку або таемны план Вернера фон Браўна»; 2018)
- «Стріла Акації» (біл. «Стрэл Акацыі»; 2018)
- «На круки свої» (біл. «На крукі свая»/«На крукі свае»; 2018)
- «День народження» (біл. «Дзень нараджэння»; 2020)
- «Залежність» (біл. «Залежнасць»; 2020)
- «Син вітру» (біл. «Сын ветру»; 2020)
- «Червоне на сірому» (біл. «Чырвонае на шэрым»; 2020)
- «Я не знаю, що буде завтра» (біл. «Я не знаю, што будзе заўтра»; 2020)
- «Лабіринти безіменного міста» (біл. «Лабірынты безыменнага горада»; 2020)
Збірки[ред. | ред. код]
- «1813» (2017)
- «Просто фантастика» (біл. «Проста фантастыка»; 2018)
- «Залежність» (біл. «Залежнасць»; 2020)
- «3,15» (біл. «3,15»; 2011)
- «Червоне на сірому» (біл. «Чырвонае на шэрым»; 2020)
- «Дарунки богів» (біл. Дарункі багоў; 2018)
- «День народження» (біл. «Дзень нараджэння»; 2020)
- «Місяцехід на переплавку або таємний план Вернера фон Брауна» (біл. «Месяцаход на пераплаўку або таемны план Вернера фон Браўна»; 2018)
- «Вони існують!» (біл. «Яны ёсць!»; 2011)
- «Син вітру» (біл. «Сын ветру»; 2020)
- «Стріла Акації» (біл. «Стрэл Акацыі»; 2018)
- «Лабіринти безіменного міста» (біл. «Лабірынты безыменнага горада»; 2020)
- «На круки свої» (біл. «На крукі свая»/«На крукі свае»; 2018)
Література[ред. | ред. код]
- Голуб А. Інжынер-гісторык [Архівовано 27 листопаду 2018 у Wayback Machine.] // Энергетика Беларуси № 5(384), 14 березня 2018. С. 6.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Садовский. Білоруський ПЕН-центр (рос.).
- ↑ Блогер з Маладзечна Уладзімір Садоўскі напісаў зомбі-хорар «1813». Край (біл.). 19 липня 2016. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 9 жовтня 2023.
- ↑ а б Журы прэміі Гедройца-2017 абвяшчае лонг-ліст. Білоруський ПЕН-центр (біл.). 14 жовтня 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 9 жовтня 2023.
- ↑ а б Абвешчаныя вынікі прэміі “Дэбют”. Білоруський ПЕН-центр (англ.). 21 березня 2017. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Блог Володимира Садовського (біл.)
- Володимир Садовський на Facebook (біл.)
- Алфавіт Уладзіміра Садоўскага (біл.)
- Бібліографія Володимира Садовського на FantLab (рос.)