Саллі Енн Говс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саллі Енн Говс
англ. Sally Ann Howes
Народилася 20 липня 1930(1930-07-20)[3][4][5]
St John's Woodd, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Померла 19 грудня 2021(2021-12-19)[6] (91 рік)
Палм-Біч-Ґарденс, Палм-Біч, Флорида, США[6]
Громадянство  Велика Британія
Діяльність співачка, акторка театру, кіноакторка, акторка
У шлюбі з Richard Adlerd
Батьки Bobby Howesd
Patricia Maloned
IMDb nm0398141

CMNS: Саллі Енн Говс у Вікісховищі

Саллі Енн Говс (англ. Sally Ann Howes; 20 липня 1930, Лондон — 19 грудня 2021, Палм-Біч-Гарденс, Флорида) — британська акторка та співачка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Саллі Енн Говс народилася 20 липня 1930 року у Лондоні в родині коміка Боббі Говса (1895—1972) та його дружини — акторки і співачки Патриції Мелоун (1899—1971). Її дід з материного боку був лондонським театральним режисером та постановником мюзиклів. Її старший брат Пітер став вчителем музики. Її дядько Пат Мелоун також був актором театру, кіно та телебачення.

В кіно дебютувала 1943 року, в 12-річному віці зігравши головну роль у комедійній драмі «Дитя четверга» Родні Екленда. У 1944—1945 роках знялася у стрічках Безіла Дірдена «Будинок на півдорозі» та «Пізньої ночі» за участю Майкла Редгрейва. 1947 року зіграла Кет Нікльбі у фільмі «Ніколас Нікльбі» Альберто Кавальканті за однойменним романом Дікенса. 1948 року виконала роль Кіті Щербацької у фільмі «Анна Кареніна» Жюльєна Дювів'є з Вів'єн Лі у головній ролі. Також успішно розвивалася її театральна кар'єра: досягши успіху в лондонському Вест-Енді, 1958 року вона переїхала до Нью-Йорка, замінивши свою співвітчизницю Джулі Ендрюс у бродвейській постановці мюзиклу «Моя чарівна леді».

1963 року номінувалася на премію Тоні у категорії Найкраща акторка у мюзиклі за роль Фіони Макларен у бродвейській постановці «Бригадун».

Її найвідомішою роллю вважається Воістину Чарівна в музичному фільмі 1968 року «Піф-паф ой-ой-ой» Кена Г'юза, сценарій якого був написаний Роальдом Далем за однойменною казковою повістю Яна Флемінга. Головна пісня стрічки «Chitty Chitty Bang Bang», яку Говс виконала разом з Діком Ван Дайком та іншими акторами, отримала номінацію на премію Оскар у категорії Найкраща пісня до фільму.

Саллі Енн Говс померла 19 грудня 2021 року в себе вдома у Палм-Біч-Гарденс, штат Флорида, в 91-річному віці[7].

Особисте життя[ред. | ред. код]

1958 року Говс вийшла заміж за американського композитора Річарда Адлера і всиновила двох його синів Ендрю і Крістофера після смерті їхньої матері 1964 року. Шлюб завершився розлученням 1966 року. Крістофер став бродвейським поетом-піснярем і помер від раку 1984 року у 30-річному віці[8].

1972 року акторка вийшла заміж за британського літературного агента Дугласа Рея. Шлюб тривав до смерті чоловіка у вересні 2021 року[7].

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1943 ф Дитя четверга Thursday's Child Фенніс Вілсон
1944 ф Будинок на півдорозі The Halfway House Джоанна Френч
1945 ф Пізньої ночі Dead of Night Селлі О'Гара
1947 ф Ніколас Нікльбі Life and Adventures of Nicholas Nikleby Кет Нікльбі
1948 ф Анна Кареніна Anna Karenina княжна Кіті Щербацька
1948 ф Моя сестра і я My Sister and I Робіна Адамс
1949 ф Історія містера Поллі The History of Mr. Polly Крістабель
1951 ф Золота доба The Golden Year Сьюзен Голлідей
1961 тф Джейн Ейр Jane Eyre Джейн Ейр
1968 ф Піф-паф ой-ой-ой Chitty Chitty Bang Bang Воістину Чарівна
1972 тф Собака Баскервілів The Hound of Baskervilles Лора Френкленд
1980 ф Корабель смерті Death Ship Маргарет Маршалл

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. Internet Broadway Database — 2000.
  5. Discogs — 2000.
  6. а б https://www.lavanguardia.com/cultura/cine/20211222/7947407/muere-actriz-sally-ann-howes-chitty-chitty-bang-bang-91-anos.html
  7. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 30 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. CHRISTOPHER ADLER, 30, DIES; LYRICIST FOR MACLAINE SHOW. The New York Times. 2 грудня 1984. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 13 лютого 2023. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]