Сало: 120 днів Содому (фільм 1975)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Сало́: 120 днів Содому» (італ. Salò o le 120 giornate di Sodoma) - фільм італійського режисера П'єра Пазоліні, інтерпретація роману Маркіза де Сада "120 днів Содому"

Остання картина Пазоліні, що вийшла на екрани у 1976 році, вже після смeрті режисера, в рівних частках складається з [[|мазохізм|сaдомазохізму]], фaшизму і нaсилля. Кaртина була першою частиною незавершеної «Трилогії смерті». Шокуючими сексуальними тортурами, жахливими звірствами і жорстокістю, фільм викликав величезний скандал не лише в Італії, але і у всій Європі.

Сюжет[ред.ред. код]

Республіка Сало на півночі Італії, останні дні італійського фашизму. Фільм складається з чотирьох частин, назви яких засновані на творі Данте Аліг'єрі «Божественна комедія»:

  • Переддень пекла (Antinferno),
  • Коло маній (Girone della manie),
  • Коло лайна (Girone delle merda),
  • Коло крові (Girone del sangue).

Частина перша . Переддень пекла. Мaгістрат , банкір , герцог і монсеньйор - головні герої , які не мають власних імен , проголосивши гасло «Добре все те , що надмірно », одружуються на доньках одне одного. Після цього вони наказують фашистам викрасти і доставити на закриту віллу групу ретельно відібраних юнаків і дівчат. Полоненим розповідають правила гри, що заснована на всіляких сексуaльних збоченнях і групових оргіях (зокрема, фільм містить сцени садизму та поїдання екскрементів). Вілла знаходиться під охороною. Крім того, на віллі живуть чотири повії середніх років. О 6 годині всі збираються в залі, де повії розповідають різні історії. Після вечері починаються оргії. За гетеросексуальні відносини покладено позбавлення кінцівок, за релігійні посилання - смерть.

Частина друга . Коло маній . Під мелодійне піаніно перша повія розповідає про те , як вона у ранньому дитинстві була спокушена педофілом . Розповіді старої повії розпалюють хтивість панів , які негайно вигадують все нові і нові способи приниження своїх бранців.

Частина третя . Коло лайна. Третя частина , цілком присвячена самим крайнім напрямками фетишизму - копрофілію і копрофагії. Друга повія розповідає про сексуальні збочення, пов'язані з екскрементами. Герцог випорожнюється в кімнаті та змушує одну з дівчат з'їсти екскременти. Суддя «одружується» на юнакові. На весільному вечері також подаються екскременти, які їдять всі.

Частина четверта . Коло крові. Дізнавшись про численні порушення серед полонених , четверо панів піддають їх тортурам . Вони відносяться до бранців як до предметів , цілком виключаючи будь-яку людяність .Остання з чотирьох повій, що грала на піаніно під час еротичних оповідань, викидається з вікна. Полонених катують і вбивають. Друзі спостерігають по колу за подіями за допомогою бінокля. Коло крові - це найвищій прояв жорстокості та тиранії володарів.

Закінчення. За вікном чутно канонаду - наближаються західні союзники. «Гімн смерті» змінюється легкої мелодією 40-х років і охоронці приймаються танцювати під неї. «Як звуть твою дівчину?» - Запитує один іншого. «Маргарита» - відповідає той.


«Сало́». Послужний список[ред.ред. код]

9 листопада 1975 - Комісія з цензури забороняє демонстрацію «Сало: 120 днів Содому».

18 грудня 1975 - Комісія з цензури при повторному розгляді питання скасовує заборону і дає дозвіл на випуск «Сало: 120 днів Содому».

11 січня 1976 - перший показ фільму в Мілані.

13 січня 1976 - Прокурор Мілана вилучає фільм з прокату та порушує справу проти Альберто Грімальді за поширення порнографічної продукції.

30 січня 1976 - Грімальді винесено обвинувальний вирок.

19 лютого 1976 - Прокурор Риму порушує справу проти Грімальді за звинуваченням в зображенні розтління неповнолітніх та публічного вчинення непристойних жестів в одній зі сцен «Сало: 120 днів Содому».

11 березня 1976 - Національна асоціація боротьби за моральність звертається в регіональний адміністративний суд , вимагаючи негайного скасування дозволу на показ «Сало: 120 днів Содому».

17 лютого 1977 - Слухання справи Грімальді. Апеляційний суд Мілана виправдовує Грімальді і віддає розпорядження про зняття заборони на демонстрацію фільму за умови вилучення 4-х епізодів.

11 березня 1977 - Фільм вперше демонструється в Римі без 4-х вилучених сцен.

7 червня 1977 - Один з глядачів порушує справу проти «Сало: 120 днів Содому» , після чого світовий суддя Гроттальє віддає розпорядження про нове вилучення фільму з прокату.

9 червня 1977 - Компанія , що продюсувала фільм , порушує справу проти Гроттальє .

18 червня 1977 - Прокурор Мілана скасовує заборону на демонстрацію фільму.

15 лютого 1978 - Касаційний суд дає розпорядження на відновлення вилучених епізодів , оскільки фільм «Сало: 120 днів Содому» є «витвором мистецтва».

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Екскременти для сцен копрофагії робилися з шоколаду і апельсинового мармеладу.
  • Через натуралістичні сцени насильства і збочених форм сексуальних актів фільм був заборонений до показу в декількох країнах.
  • Через деякий час після завершення зйомок режисер був знайдений жорстоко вбитим.

Посилання[ред.ред. код]