Сафонов Григорій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Сафонов
рос. Григорий Николаевич Сафонов
Григорій Сафонов, 1945 р.
Народився 13 (26) жовтня 1904
Ростов, Ярославська губернія, Російська імперія
Помер 1972
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна СРСР СРСР Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність юриспруденція
Alma mater Петербурзький університет
Посада Генеральний прокурор СРСР
Військове звання бригвоєнюрист
Термін 1948—1953
Попередник Костянтин Горшенін
Наступник Роман Руденко
Партія КПРС
Батько Миколай Сафонов
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна

Сафонов Григорій Миколайович (рос. Сафонов Григорий Николаевич, нар.26 жовтня 1904, Ростов — пом.1972, Москва) — радянський державний діяч, бригвоєнюрист, державний радник юстиції 1 класу, депутат Верховної Ради РРФСР 2 скликання, Генеральний прокурор СРСР у 1948—1953 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 13(26) жовтня 1904& року в місті Ростові Ярославської губернії в родині власника кузні. Працювати почав у 14 років ковалем. За 1922—1925 роки закінчив юридичний факультет Ленінградського державного університету.

  • З грудня 1925 р. був помічником юрисконсульта машинобудівного тресту в Ленінграді.
  • З грудня 1926 р. служив у 48-му стрілецькому полку в місті Стара Русса.
  • З лютого 1928 р. був юрисконсультом ремонтно-механічного заводу та експортної бази наркомату шляхів сполучення в Ленінграді.
  • У квітні 1929 р. став завідувачем юридичного бюро Невського машинобудівного заводу ім. В. І. Леніна в Ленінграді. Одночасно читав курс лекцій з цивільного права в Інституті радянського права, а пізніше — в Ленінградському університеті. У тому ж 1929 р. став членом КПРС.
  • З грудня 1935 р. був прокурором Окуловського району Ленінградської області.
  • Від січня 1939 р. був прокурором Кіровського району Ленінграду.
  • З травня 1939 р. служив в Прокуратурі СРСР, був начальником відділу.
  • З грудня 1939 р. — заступник, а потім і Перший заступник Прокурора (з березня 1946 р. — Генерального прокурора) СРСР.

У 1941-1944 рр. входив до складу секретної комісії Політбюро ЦК ВКП(б) у судових справах, що затверджувала всі вироки про смертну кару в СРСР. Як заступник Генерального Прокурора, а згодом і як Генеральний Прокурор СРСР, брав безпосередню участь у масових репресіях. Видавав накази про порядок розслідування справ у порядку спрощеного судочинства. У той же час намагався дотримуватися (і орієнтував прокурорів) на дотримання законності в рамках діючих норм.

У 1945-1946 рр. брав участь у Нюрнберзькому процесі[1].

З 1947 р. був членом Постійної комісії з проведення відкритих судових процесів з найбільш важливих справ колишніх військовослужбовців німецької армії і німецьких каральних органів, викритих у звірствах проти громадян СРСР на тимчасово окупованій німцями території Радянського Союзу. Брав участь в організації фальшування судових процесів над німецькими та японськими військовополоненими.

З 04 лютого 1948 р. — Генеральний прокурор СРСР. 30 червня 1953 р. відсторонений від посади.

З березня 1955 р. працював заступником Московського окружного транспортного прокурора. З травня 1957 р. був заступником начальника відділу з нагляду за розглядом у судах кримінальних справ Прокуратури РРФСР. Став потім прокурором слідчого управління прокуратури РРФСР. Був депутатом Верховної Ради РРФСР 2 скликання.

Був нагороджений двома орденами Леніна.

У січня 1968 р. вийшов на пенсію. У 1972 р. помер у Москві. Його прах похований в колумбарії Новодівичого кладовища в Москві.

Праці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «История Российской прокуратуры. 1722—2012»: Сафонов Григорий Николаевич [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]