Сахарський Атлас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сахарський Атлас
(араб. الأطلس الصحراوي )
Країна Алжир, Туніс
Період 300 млн. років тому
Гороутворення Зіштовхнення Євразійської та Африканської плит, Альпійський орогенез
Площа 246 674 км2
Довжина 1343 км
Ширина 485 км
Найвища точка Джебель-Айса
 - висота 2,226 м
Топографічна мапа Атлас
Топографічна мапа Атлас

Сахарський Атлас (араб. الأطلس الصحراوي‎) — система гірських хребтів в Алжирі і Марокко, найсхідніша частина Атлаських гір. Висоти 1200-1500 м, найвища точка — гора Джебель-Айса (2236 м), на хребті Ксур. Тягнеться від кордону Алжиру і Марокко на заході, де з'єднується з Високим Атласом, до північно-східної частини Алжиру, де, зустрічаючись з Тель-Атласом , утворює гори Орес.

Сахарський Атлас складається з декількох дрібніших хребтів — Ксур на заході, Амур у центрі, і Улед-Найл на сході[1]. В його склад також інколи включають гори Орес, Гонда, Заб хребет Немемча. Разом з Тель-Атласом утворює хребет Тебесса і гори Меджерда

У сезон дощів з хребтів стікають ваді, такі як Шеліфф і Джеді, яке живить озеро Шотт-Мельгир. У рельєфі переважають столові вершини, часто зустрічаються виходи соленосних порід. Ландшафти напівпустельні, у верхній частині гір ростуть рідколісся з кам'яного дуба, алеппської сосни, сандараку, ялівцю.

Сахарський Атлас є північним краєм пустелі Сахара — на південь від нього розташовується пустеля Великий Західний Ерг. Опади, що випадають в районі хребта роблять його зручнішим для ведення сільського господарства, ніж район плато на північ. Населений берберами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Mamdouh Shahin, Water resources and hydrometeorology of the Arab region, 2007, pg. 40, ISBN 978-1-4020-5414-3

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]